Сезон 2019 року був надто складним для більшості областей України, особливо для західних. Майже щоденні весняні дощі, часті градобої. Не кажучи вже про врожай. Треба було рятувати самі дерева та кущі від різних грибкових захворювань. Багато шкоди зазнали і городні культури, особливо картопля. Вдалось зібрати лише насіння на наступний рік, та і те далеко не усім. У спілкуванні зі знайомими та близькими людьми звідусіль чулося нарікання на сільське господарство з його постійними природними випробовуваннями та затратами. Формується досить поширена думка: «Набагато вигідніше все купити на ринку, ніж виростити самому». Мій погляд на цю ситуацію кардинально інший: «Сьогодні ми можемо споживати і бути впевнені у безпечності фруктів та овочів лише в одному випадку – виростивши все власноруч».
Як впливають фітогормони
Звичайно, виростити все неможливо, але основні фрукти та овочі для своєї родини під силу виплекати кожному. Наразі річ піде навіть не про хімічний захист саду та городу, який, на жаль, не контрольований в нашій країні і заподіює шкоду екології та нашому здоров’ю, а про так звані фітогормони, якими переповнені наші ринки. Це не новинка, вони уже давно «працюють» на фермерських полях пшениці, соняшнику, сої, ячменю тощо. Перші кроки вони зробили у виноградній галузі, де і дали такий потужний старт по усьому світі.
Обробляли різні культури під час цвітіння та відразу після його завершення. Дія препарату після обробки спонукала клітини жіночих статевих органів активно ділитись та рости без запилення чоловічими. В масштабах усього людства – це величезний крок до вирішення продовольчої програми. Але завжди є і інший бік медалі…
Чи вдавалось вам на своєму городі виростити соняхи та зібрати врожай без зав’язування голівок з насінням, тим самим врятувати їх від скльову птахами? І чому на фермерських полях пернаті майже не клюють соняшник? Чому залишки кукурудзи на полі, після збору комбайном врожаю, не їдять миші? Чому домашні кури з задоволенням поїдають кукурудзу та пшеницю, вирощену на своїй ділянці, та майже не їдять видану на пай?
Питань багато, та що ж собою являють ці фітогормони. Якщо коротко – продукти життєдіяльності грибкових мікроорганізмів ряду Gibberella fujikuroi та Fusarium. Принцип дії – потрапляючи на рослину ламають імунну систему та генетичний код. Проникаючи у ядро клітин, провокують їхній ріст та поділ. Раніше ці препарати застосовувались навесні, та до збору врожаю вичерпували свій потенціал. Їхня дія завершувалась до осені. Але час на місці не стоїть. «Гормональне» садівництво розвивається семимильними кроками. Ціла лінійка препаратів різної дії – одностатеве запліднення, збільшення розміру плодів, закладання лише плодових бруньок, блокування росту деревини (дерево зупиняється в рості), зміна кольору плоду у яблук, зняття так званої сіточки на плодах яблук, збільшення вегетативної маси і т.д.
Хурма з небезпечною «начинкою»
Картинка була б неповною, якби я не згадав про ще одне застосування гормонів росту – консервація зрілого урожаю. Наведу приклад. Серед нас є чимало любителів хурми, які щороку з нетерпінням чекають на появу цих не традиційних, але таких бажаних фруктів.
Пару десятків років тому плоди хурми швидко зникали з полиць магазинів і не через те, що їх так масово розкупляли, а через те, що хурма – це продукт, що швидко псується (високий вміст цукру, тонка шкірка, м’яка та м’ясиста консистенція). Хімічні препарати не застосовувались через зміну смаку та запаху. Тож строки споживання були мінімальними. Тепер усе змінилось. За три дні до збору врожаю плоди обприскуються гормональними засобами. Концентрація препарату розраховується на час транспортування, зберігання та продажу. Виграють при цьому усі – фермери, реалізатори, перевізники.
Уявіть собі, зірвані плоди знову починають рости, при цьому без надходження поживних речовин зовні. Клітини діляться за рахунок внутрішніх резервів та потихеньку навіть збільшуються у вазі. Плоди не міняють смаку, запаху, не псуються. Гормони діють зсередини, тож їх неможливо змити водою, не допоможе також зрізання шкірки. Головне, далеко не кожна лабораторія може виявити їхній вміст. На жаль, хурма не єдиний фрукт з такою «начинкою». То ж якби нас виробники не запевняли у безпечності таких препаратів, не мені одному хотілось, аби у сертифікаті при продажу була вказана наявність гормонів. Розуміючи реальність, підсумую: «Не все можна купити. Домашнє сільське господарство – здоров’я вашої родини».
В’ячеслав Францішко, науковий співробітник лабораторії селекції і технології вирощування ягідних культур Інституту садівництва НААН. Моб.: 067-381-07-85.
