Садівники постійно стежать за появою нових сортів яблунь, груш, абрикоса, персиків, хочуть вирощувати цікаві новинки. А на таку культуру, як алича, не звертають жодної уваги, вважаючи їй марною, тому що у більшості сформувався стереотип, що алича обов’язково повинна бути кислою. А це не так. Є чудові сорти великоплідної аличі. Про них і піде мова в даному матеріалі. Чим же вона хороша, алича великоплідна?
Потрібен запилювач
Алича культурна (великоплідна, гібридна, слива російська, слива диплоїдна) в природних умовах не зустрічається. Це штучний вид, створений селекціонерами. У формуванні сортового різноманіття гібридної аличі були використані різні види сливи – китайська, американська, усурійська, альпійська та ін. Завдяки науковому підходу селекціонерів до синтезу господарських ознак ця культура відповідає більшості вимог садівників.
Всі сорти цієї групи вирізняються високою скороплідністю, стійкі до впливу низьких температур, практично не уражуються шкідниками та збудниками хвороб.
Майже всі сорти гібридної аличі самобезплідні. Отже, щоб збирати добрі врожаї, потрібно посадити на ділянці як мінімум два сорти цієї культури.
Молоді рослини сортової великоплідної аличі починають цвісти вже на другий рік після щеплення, а на третій дають перший невеликий врожай. Плоди середнього розміру або великі, шкірка гладка, без опушення, жовта, червона або фіолетова. М’якоть солодка, у кісточки з кислинкою.
Корисні властивості
Плоди аличі містять багато фруктози, але мало сахарози, тому їх рекомендують вживати при цукровому діабеті. Вони незамінні для підтримки роботи серця, оскільки мають високий вміст калію. Сік аличі освіжає, вгамовує спрагу, тонізує. Його п’ють при авітамінозі, гострих респіраторних захворюваннях, хворобах шлунку і як легкий послаблюючий засіб.
Коли саджати
Алича гібридна – світлолюбна культура, тому для неї краще вибирати добре освітлені ділянки. До ґрунту вона невимоглива, проте не переносить підвищеної вологості, викликаної високим заляганням ґрунтових вод.
Кращий час для посадки – рання весна (квітень), поки не почали розпускатися бруньки, та початок жовтня (за місяць до настання морозів).
Яму (завширшки 50-70 см і завглибшки 40-50 см) бажано підготувати за 7-10 днів до посадки, добре заправивши її органічними та мінеральними добривами.
При посадці потрібно стежити за тим, щоб коренева шийка рослини перебувала на рівні ґрунту. Після висадки саджанець поливають (2-3 відра води). Щоб уникнути випаровування вологи, пристовбурні кола відразу після поливу мульчують: насипають шар перегною завтовшки 5-7 см, а поверх нього кладуть тирсу, солом’яну січку або інші органічні матеріали.
Підживлення і захист
Деревця будуть рости краще, якщо їх підживлювати. Після весняної посадки, в травні, проводять обприскування по листю 0,5%-ним розчином сечовини (на кожну рослину – по 50 г на 10 л води). На другий рік життя рослини навесні вносять під корінь аміачну селітру (15-30 г). На третій рік восени дерева підживлюють органічними (6-8 кг) і мінеральними (Р80К80) добривами.
Кращі сорти
Надрання – сорт повністю виправдовує свою назву, дозріває на початку липня. Морозостійкий, не уражується шкідниками і збудниками хвороб. Плоди округлі, жовті, маса до 30 г, м’якоть ніжна, смак «мармеладний», без кислинки.
Гармонія дозріває в другій половині липня, через 10 днів після Надранньої. Плоди округло-овальні, синюваті, з червоним відливом, маса 27-30 г, м’якоть щільна, з приємним ароматом, смак з невеликою кислинкою. Плоди придатні для переробки (з них виходить чудове варення), дуже транспортабельні.
Оксамитова дозріває в кінці липня. Відрізняється високою морозостійкістю, плодоносить навіть після зниження зимової температури до -30оС. Плоди темно-сині, шкірка покрита сизим нальотом, маса 30-35 г, м’якоть щільна, кісточка від неї повністю відстає (це рідкість для аличі), смак солодкий. Дуже транспортабельні.
Великоплідна алича, як бачите, має безліч переваг. Великим плюсом є ще й те, що у порівнянні з іншими кісточковими культурами, зокрема з абрикосом, у неї відсутня періодичність плодоношення. Рясний урожай ви будете отримувати щорічно. До того ж, вона стійка до весняних заморозків.
Іван Дзигора, вчений агроном, с. Оникієве Маловисківського району Кіровоградської області.
