Чому не плодоносять волоські горіхи?

Часто садівники нарікають, що доросле дерево волоського горіха не плодоносить. Чекають довго і терпляче заповітних плодів, але так і не дочекавшись, викорчовують дерево. Після першої невдалої спроби бажання вирощувати горіхи повністю зникає. Проте для того, аби отримувати щорічні врожаї, одного «чекання» замало. Потрібно хоча б вивчити деякі біологічні особливості рослини.

У природі є скороплідні, середньо- і пізньоплідні сорти і форми. Тому потрібно знати спадковість материнської рослини, з якої берете насіння або живці. Взагалі ж дерева, вирощені посівом насіння, пізніше вступають в пору плодоношення, частіше з 7-8-, іноді з 9-13-, а то і з 14-17-річного віку. Щеплені рослини значно раніше починають плодоносити, з 1-4(5)-річного віку.

Відомо і те, що горіх волоський — однодомна, але роздільностатева рослина. Тобто, на одному дереві є окремо жіночі і чоловічі квітки. У зв’язку з таким роздільним існуванням є самоплідні форми і сорти, у яких чоловічі і жіночі квітки на одному дереві цвітуть одночасно і можуть самозапилитися.

Протандричні форми (чоловічі суцвіття цвітуть раніше жіночих квіток) — це ті, у яких самозапилення не відбувається зовсім, якщо чоловічі сережки вже відцвіли, а жіночі квітки після цього тільки починають розкриватися. Протогінічні форми (жіночі квітки розцвітають раніше чоловічих) — самозапліднення відсутнє тоді, коли жіночі квітки відцвіли, а після цього розпускаються чоловічі сережки.

Такі особини самостійно не можуть запліднитися. В такому випадку рослинам потрібно допомогти. А як? Спочатку треба визначити біологічні особливості, властиві даному сорту, а потім вже підбирати їм партнера.

Отже, для забезпечення високої врожайності дерев необхідно зупинити свій вибір на таких генотипах рослин, у яких цвітіння чоловічих сережок співпадало б з цвітінням жіночих квіток. Причому перехресне запилення, як відомо, не тільки підвищує врожайність, але і покращує якість насіння, забезпечує більшу життєстійкість і сумісність при щепленнях. Відібрані дерева саджають поруч. Але не обов’язково у себе на городі. Можна і на сусідніх ділянках. Пилок переноситься вітром на великі відстані. Ось чому переважна більшість дерев горіха волоського нормально плодоносять.

У промислових насадженнях горіх волоський, зазвичай, висаджують за схемою: 4-6 рядів сортів з початковим цвітінням жіночих квіток чергують з 1-2 рядами сортів, де першими (одночасно з жіночими) цвітуть чоловічі сережки; самоплідні форми горіха, які здатні запилюватися власним пилком, або взаємно переопиляються один від одного, висаджують рівними смугами. А ось, якщо дерево горіха волоського саме не в змозі запліднитися своїм власним пилком з тієї чи іншої причини і поблизу немає дерева, пилок якого зміг би запліднити його, — тоді воно й не плодоносить. І не тільки тому.

Вегетаційний період у різних форм і сортів горіха досить неоднакової тривалості. Зазвичай, рослини з коротким вегетаційним періодом відрізняються більш пізнім цвітінням і раннім дозріванням плодів. Саме ці екземпляри горіха цінні, бо в цьому випадку квітки уникають впливу згубних весняних заморозків, чим і пояснюється їхня щорічна врожайність. У той час як у тих, що квітнуть рано, вони часто підмерзають.

Дуже заважають запиленню низька і надмірна відносна вологість повітря, особливо затяжні холодні ранні весняні дощі в період цвітіння. При цьому пилок не визріває або зовсім гине. На запліднення горіха волоського впливає і густота його насаджень: у дерев повинен бути простір, кожна гілочка має продуватися вітром.

Максим ВАСИЛЬЄВ, вчений агроном, м. Одеса.