Шкідливість більшості карантинних бур’янів досить вагома. Вона проявляється, передусім, у зниженні врожайності, засміченні врожаю та погіршенні його якості, перенесенні збудників захворювань та накопиченні шкідників. Особливо небезпечні і на полях, і на городах рослини-паразити: вовчок і повитиця. Саме про них сьогодні й піде мова.
Вовчок соняшниковий полюбляє городину
Вовчок належить до сімейства заразихових. Його насіння може зберігатися в ґрунті до 6-10 років. Він паразитує на культурних і дикорослих рослинах, подобаються йому навіть декоративні, овочеві і баштанні культури. В природі зустрічається близько 120 видів вовчка.
Кожен вид паразита пристосовується до життя на обмеженому колі рослин, існують різновиди вовчка соняшника, конопель, люцерни та інших рослин. Проте найбільш поширений в Україні соняшниковий вовчок. Він уражує не лише соняшник, а й тютюн, томати, картоплю, капусту, гарбузи.
Унікальна пристосованість рослини-паразита призвела до створення різноманітних біологічних форм, завдяки чому з’явилися багаторічні, однорічні, дворічні та інші види вовчка.
Стебло 10-50 см заввишки, біля основи потовщене, коричневе. Завдяки кореневій системі він прикріплюється до рослини-господаря і висмоктує усі поживні речовини.
Насіння потрапляє в ґрунт, присмоктується до кореневої системи рослини і починає проростати. Цей процес триває 1,5-2 місяці. Сприяють цьому наявність рослин-господарів, температура повітря більше +10оС і нижче +35оС (оптимальна — 16-25оС) і посушливий грунт.
Вовчок значно знижує врожайність соняшника, зневоднюючи і отруюючи його коріння.
Серед класичних заходів боротьби з паразитом:
+ видалення вовчка до дозрівання насіння, після чого рослини спалюють і закопують;
+ чергування сівозмін протягом 8-10 років;
+ зрошення, бо показники схожості насіння більш високі в сухий період;
+ глибока оранка з оборотом пласту на 30-35 см один раз в 10-12 років;
+ висів кукурудзи кілька років поспіль на одній ділянці провокує проростання 70-80% насіння вовчка;
+ використання провокаційних посівів льону, сої, що стимулюють проростання насіння вовчка, але не уражуються ним;
+ використання мушки-фітомизи (Phytomyza orobanchia), личинки якої харчуються насінням вовчка;
+ використання гербіцидів євро-лайтинг, євро-ленд, які знищують всі можливі раси вовчка в дозі 1,2 л/га.
В Україні за останні 10 років площа ураженого вовчком соняшника збільшилась в 3 рази. В Луганській, Донецькій, Запорізькій областях пошкоджено вже більше 80% соняшника.
Не давайте повитиці зацвісти
Не менш шкодочинною є і повитиця. Вона теж живиться повністю за рахунок рослини-господаря. Від повитиці польової найбільше страждають такі сільськогосподарські культури: віка, люцерна, льон, буряки, морква, цибуля, картопля, тютюн та інші. Крім культурних рослин, паразит уражує численні дикорослі рослини та бур’яни — всього понад 200 видів.
Пошкоджені рослини спочатку відстають у рості, а потім жовтіють і гинуть. Також вона сприяє інфікуванню рослин низкою шкідників і хвороб. Крім того, вони самі є переносниками дуже багатьох вірусів, зокрема мозаїки цукрових буряків, томатів, зернових, гречки.
У повитиці є алкалоїди — кускудин та кусталін, які спричинюють отруєння тварин у разі поїдання забрудненого повитицями сіна. У паразита немає ні коренів, ні листя. Його шкодочинність проявляється: на льоні — в руйнуванні волокон (такі стебла погано піддаються біологічному замочуванню, утворюють нерівномірне за забарвленням волокно); на цукрових буряках — знижується вміст цукру на 1–2%; в сіні міститься менше протеїну, воно погано сохне, пліснявіє, його неохоче їдять тварини; ягідні й плодові культури не плодоносять, частково або повністю всихають.
Насіння паразита проростає навесні, утворюючи коротку, тонку нитку, потовщену з одного кінця і загострену з іншого. Товстий кінець прикріплюється до ґрунту, а тонкий обертається спіралеподібно за годинниковою стрілкою в пошуках рослини-господаря. Вибравши жертву, повитиця починає посилено рости, обплітаючи все нові й нові рослини.
Заходи боротьби:
+ в жодному разі не можна висівати на ділянці насіння овочевих, квіткових культур і трав, а також посадковий матеріал картоплі та інших рослин, засмічених насінням паразита;
+ якщо спробувати відірвати повитицю від рослини, до якої вона проросла, все одно залишаться дрібні шматочки стебла, які дуже швидко розростаються знову. Вирвану і зрізану повитицю слід зібрати в кошик або мішок, винести за межі городу і спалити;
+ треба викошувати осередки повитиці обов’язково до початку її цвітіння, захоплюючи 1,5-метрову смугу навколо вогнища не тільки в посівах, але і на вулицях, і уздовж доріг.
Якщо ви побачили обабіч автошляхів, у парках амброзію, повитицю, вовчка чи інші карантинні бур’яни, зателефонуйте нам (048)725-32-32 і ми спільними зусиллями ліквідуємо шкідників.
О.В. ТИНКОВАН, провідний спеціаліст відділу карантину рослин управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.
