Саджанці ожини краще купувати з закритою кореневою системою. У ожини біленьке коріннячко, яке швидко пересихає. Недобросовісні продавці збризкують його водою, воно коричневіє, але такі саджанці дуже погано приживаються на новому місті, а іноді й взагалі гинуть.
У здорового саджанця білі корінці і зеленувато-коричневі пагони
Обов’язково треба звертати увагу на кору. Вона повинна бути гладенька, без ран та наростів, зеленувато-коричневого кольору. Головне, аби деревина була зрілою, якщо саджанець вам пропонують зі світло-зеленою корою, краще його не купувати.
Рослини при посадці усі свої сили спрямовують на кореневу систему, яка повинна прижитися на новому місці, а якщо посадити ожину з невизрілою деревиною, поживні речовини буде тягнути на себе надземна частина, а корінці — страждатимуть. Такі рослини дуже слабо розвиваються.
Саджанці, які розмножувалися відкопуванням від маточного куща, варто перед посадкою підрізати до 20-30 см, щоб коріння прижилося. Бруньки, які знаходяться на самому пагоні, будуть давати живлення рослині, поки корінці приживаються. Укорінені верхівками підрізати не треба.
Від коріння у рослинок будуть відходити сплячі бруньки, з яких і буде формуватися кущик. Як тільки з’являться молоденькі пагони, старий пагін треба видалити, щоб він не заважав розвиватися новим. Врожаю у перший рік від таких кущиків ми не отримаємо, головне, аби деревина визріла, а ось наступного року ожина зацвіте.
Кислі ягоди, тому що не достигли або кущі ростуть в тіні
Полив для всіх ягідників (малина, ожина, смородина, аґрус) повинен бути правильним. Раз на тиждень ми поливаємо рясно і зверху обов’язково мульчуємо соломою або сухою травичкою. Знайти такий матеріал не складно, він є у кожного господаря. Таким чином ви полегшуєте собі життя. Бур’яни під мульчею не ростуть, та й грунт збагачується поживними речовинами, коли солома чи трава починає перегнивати.
Не треба зловживати з поливами, є садівники, які щодня виливають по відру води під кущ, думаючи, що від цього збільшиться врожай. Нічого подібного. Зайва волога шкодить рослинам, ожині болото не потрібно. Звичайно, все залежить від погоди. Поки що вологи у ґрунті вистачає, зима нас порадувала частими дощами, снігами. Але якщо наприкрінці весни — на початку літа розпочнеться спека і засуха, всі запаси випаруються на сонці, тому без поливів не обійтися.
Часто чую від аматорів нарікання, що плоди ожини кислі. Проблема у неправильній агротехніці, а точніше — у виборі місця для цієї культури. Якщо ви посадите її десь в куточку, щоб вона не заважала рости іншим культурам, ось тоді і чекайте врожай від тих кущів та дерев, яким ви знайшли місце на сонці, а про ожину забудьте. Вона любить сонячні відкриті місця, нормально росте в напівтіні, але якість врожаю погіршується. Також проблемою може бути надраннє смакування плодами. Чорненькі ягідки так ваблять, що людина не може втриматися аби не скуштувати їх. Забарвлення у чорний чи червоний колір — ще не привід зривати врожай. Плоди повинні налитися, наче яблучка. Проте є сорти, у яких ягоди, ледь почервонівши, вже солодкі. До таких належать Блек сатин і Чачанська бестрна. Це промислові сорти, котрі дають стабільні врожаї великих ягід.
Підберіть сорти, які забезпечать врожаєм з червня до жовтня
Ожина може не лише радувати смачними ягодами, а й прикрашати ділянку. Її можна висаджувати біля клумб з квітами, поруч з арками, альтанками. Вони здатні заплести собою будь-яку конструкцію. Лише майте на увазі, що чим довші пагони ви залишаєте, тим менше ягід буде на них. Для арок підходить сорт Лох Несс (середньопізній), але, якщо його пагони у довжину сягатимуть більше 2 м, врожай буде бідний.
Є перехідні форми, до яких належить моя улюблениця Потрійна корона, кущ у неї розлогий, великий, листя зелено-бордового кольору, велике. Цей сорт може стати окрасою будь-якого саду. Він належить до середньопізніх, ягоди великі, достигають в кінці липня і протягом серпня.
Згадані сорти прикрасять вашу ділянку, додавши їй самобутності та оригінальності. Не бійтеся експериментувати, тим паче ожинові пагони дуже гнучкі, їх можна сплітати, формувати як вам завгодно.
Для садівників, які хочуть ласувати ожиною увесь сезон, можна порадити створити ожиновий конвеєр, до якого обов’язково варто включити Лох Тей, Чачанську бестрну, Астеріну, Честер, Лох Несс та Блек сатин. Таким чином можна забезпечити себе вітамінним раціоном з червня до вересня, а то й до жовтня.
Валентина РУДЕНКО, садівник-експериментатор, м. Черкаси.
