Амброзія родом з південно-західних регіонів Північної Америки, де й дотепер ростуть кущі та напівкущі. У літературі можна знайти опис більш як 40 видів цієї рослини. В усіх словниках головне значення слова «амброзія» (грецьке ambrosia, буквально перекладається як безсмертя) визначається як їжа олімпійських богів, що дає вічну юність та безсмертя. В Україні амброзію полинолисту було ідентифіковано у ХХ сторіччі, а саме в 1925 році у передмісті Києва. Під час Другої світової війни ареал амброзії значно розширився, а в післявоєнні роки розповсюдження цієї рослини в Україні набуло характеру екологічного вибуху.
Не боїться погодних аномалій
На даний час амброзія полинолиста виявлена на території 21 області України. Найбільш проблемними є Запорізька, Донецька, Дніпропетровська, Херсонська та Кіровоградська області, а найчистішими — Волинська та Івано-Франківська. Амброзія полинолиста домінує над рослинами інших видів. Вона зустрічається на узбіччях автошляхів та вздовж залізничних колій, на дільницях токсичних золовідвалів, шлаковідвалів, териконах вугільних копалень, а також на степових схилах, балках, уздовж морських піщаних кіс Азовського моря, в населених пунктах і навіть у заповідниках.
Інтенсивність проростання насінин та розвиток рослин амброзії полинолистої на перших етапах розвитку здатні загальмувати волошка синя, ромашка непахуча, грицики звичайні. Проте найсерйознішим конкурентом є осот рожевий.
Головним чинником, що сприяє швидкому розповсюдженню амброзії полинолистої, є її біологічні особливості: по-перше, вона невимоглива до ґрунтово-кліматичних умов; по-друге, має дуже високу регенеративну здатність — навіть окремі частини цієї рослини, присипані вологим ґрунтом, здатні утворювати додаткові корені та добре приживатись. До того ж одна рослина може сформувати до 200 тисяч життєздатних насінин, які, потрапляючи в ґрунт, зберігають свою схожість протягом 40 років. За сприятливих умов вона виростає до 20,5 м у висоту.
Розмноження рослини відбувається за рахунок насінин. Мінімальна температура проростання сім’янок з глибини не більш як 8 см — +6-8оС, оптимальна — +20-22оС, максимальна — +30-32оС. Сходи з’являються наприкінці березня і до травня. Цвіте амброзія полинолиста з другої половини липня по жовтень, плодоносить — у вересні-листопаді.
Найвищий алергічний потенціал
Алергічний потенціал пилку рослини залежить від кількості алергенів, які вона містить; індекс варіюється від 0 (нуль) до 5 (дуже високий). Пилок амброзії має індекс 5. Ця карантинна рослина — дуже сильний алерген. Вперше цю властивість виявили кубанські медики в 60-ті роки ХХ сторіччя. Алергічна реакція починається із запалення очей і слизової оболонки носа. Людина відчуває легкий свербіж у носі, з’являються напади чхання. Згодом ці симптоми можуть спровокувати підвищення температури, риніт, кон’юнктивіт, бронхіальну астму.
Встановлено, що людина починає хворіти, якщо рівень збагачення повітря пилком амброзії полинолистої становить не менше 20 пилкових зерен на 1 см3. Загалом із 0,1 м2 у сезон цвітіння рослина продукує 8 мільйонів пилкових зерен.
Амброзія засмічує посіви різних сільськогосподарських культур, сади, виноградники, присадибні ділянки, але як світлолюбива рослина краще почувається на угіддях з порушеним природним покривом та на посівах просапних культур.
Як знищити ненависну рослину
Аграрії кажуть: «Де амброзія — там біда». Головним фактором її розповсюдження на сільськогосподарських угіддях є зниження культури землеробства — недотримання сівозмін та агротехнічних заходів під час обробітку ґрунту під певні культури, зменшення застосування гербіцидів.
Отже, для попередження появи та знищення вогнищ небезпечного карантинного організму амброзії полинолистої необхідно контролювати посівний матеріал, дотримуватись науково обґрунтованих принципів і методів землекористування та використовувати хімічні засоби, що за умов одночасного застосування дозволить тримати під контролем розповсюдження амброзії полинолистої.
Рецепти «подолання» ворога для власників присадибних ділянок прості: необхідно кілька разів протягом літа скошувати рослину, щоб вона не встигала зацвісти. А найкращий варіант — виривати її з корінням.
Д.І. ЗЛАТЄВ, провідний спеціаліст відділу карантину рослин управління фітосанітарної служби ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області.
