«Я не могу добиться справедливости с 1985 года. Я работала на Винницком радиоламповом заводе технологом в цехе стекольного производства. Работала на участке изготовления стеклоизделий с применением свинцового сурика. Данная работа предусмотрена списком №1. До этого я еще 15 лет работала на другом стекольном заводе. Мой стаж позволял выйти на пенсию досрочно – в 45 лет. Но чиновники разных инстанций мне в этом отказали.
Ищу правду уже много лет. Один суд по этому делу я проиграла. Потом консультировалась у другого юриста, который сказал, что у меня есть полное право на льготную пенсию. Прошу помочь разобраться в этом деле и дать совет», – пишет Людмила Сергеевна.
О льготных профессиях и противоречиях в документах
Начнем с очевидных фактов. Списком №1 льготных профессий, утвержденным в 1956 году, действительно предусмотрена работа «мастеров, старших мастеров, технологов, лаборантов и механиков, занятых полный рабочий день на участках и работах с применением свинцового сурика в стекольном производстве». То есть это именно та работа, которую выполняла наша читательница. Об этом достаточно четко написано и в трудовой книжке, и в справке с завода, что подтверждает льготный характер работы. Впрочем, в справке с завода почему-то не указано, что она пользовалась правом на льготное пенсионное обеспечение по списку №1.
Далее в документах мы видим ответ из Министерства социального обеспечения РСФСР от 1985 года. Там, в частности, уточняется, что правом льготного пенсионного обеспечения пользуются только инженерно-технические работники, которые были задействованы на участках с использованием свинцового сурика в стекольном производстве, а именно, на участках по изготовлению шихты. Поскольку женщина не была задействована на указанных участках, администрация завода отказала в предоставлении документов для назначения льготной пенсии.
В таких обстоятельствах отказ в назначении пенсии выглядит, казалось бы, правомерным. Но возникает логичный вопрос: откуда взялась норма об участках именно по изготовлению шихты, если согласно трудовой книжке должность четко совпадает с требованием списка №1? В своем письме тогдашнее профильное министерство ссылается на «разъяснение организации почтовый ящик А-3986 от 09.01.1982 г. №9-16-205» (подобным образом нумеровались оборонные предприятия). Может ли такое разъяснение подменять собой список №1, утвержденный в свое время Советом Министров СССР? Вопрос риторический.
Мнения чиновников разделились
Далее мы видим справку от Госкомитета СССР по труду и социальным вопросам от 1986 года. Там ясно указано, что работники конкретного цеха конкретного завода все же пользовались правом льготного пенсионного обеспечения по списку №1. То есть мнения ведомств разделились.
Только в 2006 году завод дает Людмиле новую справку, что в конце концов подтверждает наличие льготного стажа по списку №1.
Также в присланных документах есть очень странное письмо от Министерства соцполитики, датированное 2015 годом. Там отмечается, что средств на перерасчет пенсии нет, поскольку у Пенсионного фонда есть дефицит бюджета. Но о каком именно перерасчете идет речь, не уточняется.
Что известно из судебного решения?
В 2018 году Винницкий административный окружной суд вынес решение по делу, в котором Людмила Сергеевна судилась с местным Пенсионным фондом. Из решения стало известно, что женщина ушла на пенсию только в 1993 году, когда были подтверждены 6 лет работы по списку №2 на предыдущем заводе. В этом случае пенсионный возраст также немного снизился, но выход на пенсию произошел значительно позже, чем человек планировал. К тому же стаж, предусмотренный списком №2, не влияет на размер пенсии в отличие от стажа по списку №1.
Впрочем, суд считает, что поскольку заявление о назначении пенсии женщина подала только в 1993 году, оснований для выплаты долга с 1984 года нет. То есть непосредственно местный Пенсионный фонд, по мнению судьи, ни в чем не виноват.
С одной стороны, в решении суда, возможно, есть некорректная отсылка на современное пенсионное законодательство, а не на то, которое действовало во времена СССР. С другой стороны, действительно трудно найти тех, с кем можно судиться, учитывая, что уже прошло почти 40 лет.
Далее суд отмечает, что в 2006 году пенсию все же пересчитали, добавив в стаж 9 лет по списку №1. Но в перерасчете с 1993 года, а тем более в доплате с 1984 года, отказал. Здесь суд учитывал, что в 1993 году справка о льготном характере работы по списку №1 все-таки не предоставлялась.
Пенсию пересчитали, но есть «но»
Резюмируя, можем отметить, что обстоятельств, которые сложились в 1984 году, мы уже точно не узнаем. В документах даже есть предположение, что у Людмилы Сергеевны был конфликт с руководством на заводе и поэтому ей не выдали справку вовремя. С другой стороны, есть версия, что пострадали и другие работники предприятия. Ситуация действительно выглядит странно.
Есть и другие вопросы, например: как все же удалось взять справку о льготном характере работы в 2006 году и почему это произошло только тогда? Об этом нам неизвестно. К тому же у нас нет доступа к материалам пенсионного дела. Очевидно, что справедливость все-таки произошла и пенсию пересчитали с учетом льготного стажа по списку №1. Можно ли вернуть деньги с 1993 года? Возможно, да, но при наличии другого адвоката и в другом суде с учетом других аспектов. Хотя и доплата была бы, наверное, небольшой с учетом инфляции и других правил исчисления пенсии до 2004 года. А о возвращении пенсии с 1984 года вообще говорить не приходится.
***
Людмила Сергеевна сделала достаточно много, чтобы обжаловать решение в отказе в своевременном назначении пенсии по списку №1, писала в высшие инстанции и даже подала в суд. Тогда это не принесло результата. К тому же мы знаем, что сегодня Пенсионный фонд может по решению суда пересчитать пенсию с текущей даты, а вот долги за прошедшее время выплачивает неохотно, поскольку денег на это в бюджете нет.
Судя по тому, что нам стало понятно, пенсию все-таки пересчитали еще в 2006 году, а вот надежды вернуть потерянные деньги в более ранние периоды немного. Конечно, человек всегда имеет право воспользоваться услугами адвоката, хотя это не всегда гарантирует результат.
Пенсіонер дивується: чому відмовили у призначенні пільгової пенсії і чи можна повернути втрачені гроші?
«Я не можу добитися справедливості з 1985 року. Я працювала на Вінницькому радіоламповому заводі технологом в цеху скляного виробництва. Працювала на ділянці виготовлення скловиробів із застосуванням свинцевого сурику. Ця робота передбачена списком №1. До цього я ще 15 років працювала на іншому скляному заводі. Мій стаж дозволяв вийти на пенсію достроково – в 45 років. Але чиновники різних інстанцій мені в цьому відмовили.
Шукаю правду вже багато років. Один суд по цій справі я програла. Потім консультувалася в іншого юриста, який сказав, що я маю повне право на пільгову пенсію. Прошу допомогти розібратися у цій справі і дати пораду», – пише Людмила Сергіївна.
Про пільгові професії та протиріччя в документах
Почнемо з очевидних фактів. Списком №1 пільгових професій, що був затверджений в 1956 році, дійсно передбачена робота «майстрів, старших майстрів, технологів, лаборантів та механіків, які зайняті повний робочий день на ділянках і роботах із застосуванням свинцевого сурика у скляному виробництві». Тобто це саме та робота, яку виконувала наша читачка. Про це доволі чітко написано і в трудовій книжці, і в довідці з заводу, що підтверджує пільговий характер роботи. Втім, в довідці з заводу чомусь не вказано, що вона користувалася правом на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1.
Далі у документах ми бачимо відповідь з Міністерства соціального забезпечення Української РСР від 1985 року. Там, зокрема, уточняється, що правом пільгового пенсійного забезпечення користуються лише ті інженерно-технічні працівники, які були задіяні на ділянках з використанням свинцевого сурику в скляному виробництві, а саме: на ділянках з виготовлення шихти. Оскільки жінка не була задіяна на зазначених ділянках, то адміністрація заводу відмовила в наданні документів для призначення пільгової пенсії.
За таких обставин відмова у призначенні пенсії виглядає, здавалося б, правомірною. Але виникає логічне запитання: звідки взялася норма про ділянки саме з виготовлення шихти, якщо згідно з трудовою книжкою посада чітко співпадає з вимогою списку №1? У своєму листі тодішнє профільне міністерство посилається на «роз’яснення організації поштова скринька А-3986 від 09.01.1982 р. №9-16-205» (подібним чином нумерувалися оборонні підприємства). То чи може таке роз’яснення підмінювати собою список №1, затверджений свого часу Радою Міністрів СРСР? Питання риторичне.
Думки чиновників розділилися
Далі бачимо довідку від Держкомітету СРСР з праці та соціальних питань від 1986 року. Там чітко зазначено, що працівники конкретного цеху конкретного заводу все-таки користувалися правом пільгового пенсійного забезпечення за списком №1. Тобто думки відомств розділилися.
Тільки в 2006 році завод дає пані Людмилі нову довідку, що врешті-решт підтверджує наявність пільгового стажу за списком №1.
Також в надісланих документах є дуже дивний лист від Міністерства соцполітики, датований 2015 роком. Там зазначається, що коштів на перерахунок пенсії немає, бо Пенсійний фонд має дефіцит бюджету. Але про який саме перерахунок йдеться, не уточняється.
Що відомо з судового рішення?
В 2018 році Вінницький адміністративний окружний суд виніс рішення у справі, в якій Людмила Сергіївна позивалася до місцевого Пенсійного фонду. З рішення стало відомо, що жінка пішла на пенсію тільки в 1993 році, коли було підтверджено 6 років роботи за списком №2 на попередньому заводі. В цьому випадку пенсійний вік також трошки знизився, але вихід на пенсію стався значно пізніше, ніж людина планувала. До того ж стаж, передбачений списком №2, не впливає на розмір пенсії на відміну від стажу за списком №1.
Втім, суд вважає, що оскільки заяву про призначення пенсії жінка подала тільки в 1993 році, то підстав для виплати боргу з 1984 року немає. Тобто безпосередньо місцевий Пенсійний фонд, на думку судді, ні в чому не винний.
З одного боку, в рішенні суду, можливо, є некоректна відсилка на сучасне пенсійне законодавство, а не на те, що діяло за часів СРСР. З другого боку, наразі дійсно важко знайти тих, до кого можна позиватися, враховуючи, що вже минуло майже 40 років.
Далі суд зазначає, що в 2006 році пенсію все ж таки перерахували, додавши до стажу 9 років за списком №1. Але у перерахунку з 1993 року, а тим більше в доплаті з 1984 року, відмовив. Тут суд зважав на те, що в 1993 році довідка про пільговий характер роботи за списком №1 все-таки не надавалася.
Пенсію перерахували, але є «але»
Резюмуючи, можемо зазначити, що про обставини, які склалися в 1984 році, ми вже достеменно не дізнаємося. В документах навіть є припущення, що у Людмили Сергіївни був конфлікт з керівництвом на заводі і саме тому їй не видали довідку вчасно. З другого боку, є версія, що постраждали й інші працівники підприємства. Ситуація дійсно виглядає дивно.
Є й інші питання, наприклад: яким чином все-таки вдалося взяти довідку про пільговий характер роботи в 2006 році і чому це сталося тільки тоді? Про це нам невідомо. До того ж у нас немає доступу до матеріалів пенсійної справи. Очевидно, що певна справедливість все-таки сталася і пенсію перерахували з урахуванням пільгового стажу за списком №1. Чи можна було б повернути кошти з 1993 року? Можливо, так, але за наявності іншого адвокату та в іншому суді, з урахуванням інших аспектів. Хоча і доплата була б, напевно невеликою з урахуванням інфляції та інших правил обчислення пенсії до 2004 року. А про повернення пенсії з 1984 року взагалі говорити не доводиться.
***
Людмила Сергіївна зробила доволі багато, щоб оскаржити рішення у відмові в своєчасному призначенні пенсії за списком №1, писала у найвищі інстанції й навіть подала до суду. Тоді це не принесло результату. До того ж ми знаємо, що сьогодні Пенсійний фонд може за рішенням суду перерахувати пенсію з поточної дати, а от борги за минулий час виплачує неохоче, бо грошей на це в бюджеті немає.
Судячи з того, що нам стало зрозуміло, пенсію все-таки перерахували ще в 2006 році, а от надії повернути втрачені кошти за більш ранні періоди небагато. Звісно, людина завжди має право скористатися послугами адвоката, хоч це і не завжди гарантує результат.
Як добитися справедливості в отриманні пенсії До редакції звернулася пенсіонерка з Вінниччини Людмила Сергіївна. Вона описала свою ситуацію і надіслала купу документів. На перший погляд історія доволі банальна – жінці свого часу відмовили в призначенні пільгової пенсії. Однак розібратися в її документах виявилося дуже непросто – наче розплутувати якусь детективну історію.
