Коли опадає листя, сад втрачає барви. Здається, усе навкруги стає чорно-білим. Але ж як і раніше хочеться яскравих фарб. Гадаєте, тільки квітами можна прикрасити сад? Зовсім ні. Є безліч видів і сортів рослин з червоною, помаранчевою, жовтою і сріблястою корою. Саме їхні різнокольорові пагони і радують око в спорожнілому, засипаному білим снігом саду.
Звідки беруться кольори
Зелений. Такий колір гілок свідчить про наявність в корі рослини хлорофілу. Це такі рослини, як ракитник, або жарновець, дрік, керія японська. Цікаво виглядають клени Macrantha, у яких зелена кора покрита малюнком з поздовжніх білих жилок, що сплітаються в ніжне мереживо.
Червоний. Цей яскравий колір кори обумовлений наявністю іншого рослинного барвника – антоціана. Найбільше цього ферменту виробляється на молодих (річних) гілках, добре освітлюваних сонцем. Тому рослини з червоним кольором кори повинні рости на сонячному місці, тоді їхній колір буде більш інтенсивним. Якщо ж вони висаджені в тіні, то з часом гілки стають зеленими. Червоним акцентом можуть стати і барбариси: корейський (Berberis koreana) і Тунберга (B. thunbergii), а також верба пурпурна (Salix purpurea) і дерен білий Sibirica (Cornus alba). А у сливи Піссарда (Prunus cerasifera Pissardii) кора благородного бордового кольору.
Жовтий. Цей яскравий колір корі надає фермент каротин. Жовті гілки є у деяких сортів клена. Наприклад Acer pensylvanicum сорт Erythrocladu, Acer rufinerve сорт Erythrocladum. Жовтим золотом «палають» гілки дерену шовковистого Cornus sericea сорти Flaviramea, верби білої Salix alba сорт Vitellina, липи крупнолистої Tilia platyphyllos Aurea.
Блакитний або сріблястий. Біло-блакитний або сріблястий колір кори пояснюється наявністю воскового нальоту на ній. У одних рослин він легко стирається пальцем, а на гілках інших зберігається досить довго, що й створює такий декоративний ефект. Світяться сріблом пагони клена ясенелистого Acer negundo і малини Rubus cockburianus. Іноді рослина набуває сріблястого забарвлення з іншої причини. Наприклад, гілки лоха вузьколистого покриті, немов шерстю, білим опушенням. Саме воно надає рослині незвичайне забарвлення.
Молоді краще виглядають
Молоді прирости вирізняються більш яскравим кольором, ніж старі гілки. З віком вони втрачають характерне забарвлення.
Щоб сад взимку, як і раніше, виглядав яскраво і цікаво, необхідно регулярно зрізати старі коричневі гілки. Це призведе до інтенсивного зростання пагонів, особливо у кущів, які добре переносять обрізку: дерен, верба, малина. А ще вашому «кольоровому» саду допоможе сонце. Висаджені на сонячному місці, дерева і кущі з яскраво-забарвленою корою набувають потрібного кольору гілок і нарощують густу крону.
Створюємо композиції з гілочок
Взимку ми рідко гуляємо по засніженому саду. Найчастіше поспішаємо зайти з вулиці в будинок, де тепло і затишно, можна випити гарячого чаю, сидячи на дивані. З вікна так приємно спостерігати за птахами, які пурхають по саду в пошуках ягід. На тлі снігу композиції кущів з різнокольоровими гілочками виглядають особливо яскраво і привабливо. Вони немов нагадують нам про те, що за зимою прийде весна, і сад знову забуяє новими фарбами. Ось чому такі композиції бажано розміщувати при вході у двір, перед балконом, вікнами або верандою. Ще більш виграшно вони будуть виглядати на тлі білої будови (кущі з червоною і помаранчевою корою) або вічнозеленого живоплоту (рослини з жовтою і оливковою корою). А влітку барбариси, дерен або верба самі стануть фоном для різнокольорових квіткових композицій.
Рослини для гарного настрою
Клен
Ці дерева гарні в будь-яку пору року, відрізняються формою крони. Їхні різьблені листочки можуть бути не тільки зеленими, але й рожевими, вишневими, оранжевими і навіть кремовими. Залежно від пори року змінюється і колір листя. Коли настає зима, гілки кленів здалеку «палають» яскраво-червоним полум’ям на білому снігу.
Клени непогано переносять зимові морози, але погано реагують на вітер. Тому висаджувати їх треба в захищених від зимових вітрів місцях. Пальмолисті клени не люблять запливаючих ґрунтів, відмінно себе почувають на легких, злегка вологих, слабокислих ґрунтах. Щоб уберегти ґрунт від надмірного випаровування вологи, обов’язковим є мульчування пристовбурних кіл. Зовсім молоді рослини на зиму потрібно вкутувати агротканиною або гілками ялини. Формування крони бажано проводити напровесні.
Барбарис
Найбільш привабливі і цікаві – барбариси Тунберга і корейський. Перший має величезну кількість сортів і найбагатше забарвлення листя. Крім того, їхнє листя буває як однотонним, так і строкатим. Рослина добре себе почуває в будь-якому ґрунті.
Барбарис належить до рослин, які добре приживаються в містах із загазованістю, без проблем переносять посуху, морози і вітри. У той же час для інтенсивного росту, гарного кольору листя і гілок рослині необхідне сонячне місце (або півтінь) для посадки і не дуже вологий ґрунт.
Кущі барбарису потребують щорічної обрізки, видалення старих, погано розвинених гілок. Якщо рослина використовується для живоплоту або у вигляді бордюру, обрізку проводять двічі на рік.
Верба
Рід налічує близько 600 видів дерев і кущів різноманітної величини і форми. Рослина виглядає дуже затишно і ніжно. Всі верби, особливо пурпурна, світлолюбні, ростуть швидко, зовсім невибагливі до ґрунту, хоча потребують достатньої вологості повітря і самого ґрунту. Більшість видів добре переносять умови великих міст. Стрижка дозволяє надати кроні будь-якої форми, що дуже привабливо для садівників.
Верби мають багато декоративних принад: красиве листя влітку, яскраві гілки взимку, можливість отримати різноманітні форми крони. Все це приваблює до рослин з роду верби ландшафтних дизайнерів і садівників-аматорів, які використовують їх в озелененні берегів водойм, в одиночних і групових посадках. Крім того, не можна не згадати і про групи карликових, низькорослих та штамбових верб, які чудово виглядають в альпінаріях і кам’янистих садах.
Дерен
Ця рослина з роду кизилових, який об’єднує близько 50 видів листопадних і вічнозелених кущів. Дерен ефектний в будь-яку пору року. Взимку впадають в очі їхні кольорові пагони (багряні, червоні, жовті, яскраво-зелені) і плоди, які після дозрівання бувають, в залежності від сорту, білими або синьо-блакитними. Влітку дерен примітний красивим листям, особливо ряболисті форми. А восени листя радує нас рожевими, червоними, бордово-фіолетовими тонами. Дерен дуже зручний в декоративному садівництві, бо зростає практично на будь-якому ґрунті, може рости на сонці і в півтіні, добре переносить сильні морози, не боїться міської загазованості повітря, стійкий до посухи (хоча краще росте на вологих ґрунтах). Фаворитом в наших кліматичних умовах є дерен білий. Висота дорослої рослини до 3 м, має тонкі, гнучкі гілки коралово-червоного або червоно-бурого кольору, а на молодих пагонах присутній сизо-блакитний наліт.
Дерен дуже ефектно виглядає як в груповій посадці (в якості живої огорожі), так і поодинці на тлі газону або хвойних рослин. Дерен відмінно переносить стрижку, непривабливий для комах-шкідників, не схильний до специфічних захворювань.
Слива Піссарда
Навесні декоративність цій рослині надають численні темно-рожеві квітки, влітку – рожево-червоні плоди, восени – яскраво забарвлене бордове листя, а взимку – чудові бордові гілки. Слива (ще її називають краснолистою аличею) стійка проти хвороб, невимоглива до ґрунту, добре переносить нетривалі посухи. Рослина відмінно виглядає як в якості солітера, так і в групових, алейних посадках. Особливо вишукано виглядає на тлі кипарисів і інших хвойних рослин, газонів, біля стін будинків.
Малина
Цей кущ з дуже корисними і красивими ягодами відомий всім. Можна тільки додати, що селекціонерами виведені сорти малини без колючок на гілках, які плодоносять з липня і до перших заморозків.
Ксенія і Мар’ян Швед, садівники-експериментатори, м. Львів.
