Одним із найбільш поширених захворювань груші та яблуні є парша. Вона заподіює шкоду не лише плодам, а й листю та гіллю. Як правило, парша стрімко розвивається в зонах достатнього зволоження, хоча у дощові роки зустрічається на півдні України – в степовій зоні та Криму.
Збудником є гриб Fusicladium dendriticum Fuck, що зберігається під час зимівлі на опалому листі та гіллі. Ознакою ураження є добре помітні темні плями у вигляді крапок – перитеції, в яких утворюються весняні спори. Після дощу і доброго змочування опалого листя ці спори починають поширюватись вітром і уражувати молоді листки і пагони груші та яблуні.
Розповсюдження спор, зазвичай, проходить до середини літа. А проростання можливе при температурі 3оС. Хоча ідеальною для цього є температура 20-25оС.
Проростання конідій і ауксоспор можливе тільки при температурі вище 20оС і наявності достатньої вологи у вигляді краплин роси, дощу або туману.
Ознаками захворювання листя є темно-зелені плями, що проявляються після ураження через 7-15 днів. На деревах груші, як правило, вони проявляються з нижньої, а у яблуні – з верхньої сторони листа.
На уражених плодах теж з’являються темні плями, внаслідок чого вони погано розвиваються, а іноді й взагалі зупиняються в рості.
Гілля теж страждає від парші, проте більше дістається груші, аніж яблуням.
Серед нехімічних заходів боротьби – спалювання зібраного листя, обрізка ураженого гілля і видалення з саду незібраних уражених плодів.
Добрий результат дає застосування фунгіцидів: стробі, хорус, скор, абіга-пік.
Д.І. Златєв, провідний спеціаліст відділу карантину рослин Управління фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва, державний фітосанітарний інспектор.
