Долина Центр
Самое популярное


Запорізький садівник успішно вирощує різноманітні види і сорти хурми

08 сент. 2020 12:38 | №100 0 320 0

Хурма східна, або японська, веде свій рід з Китаю, де її повсюдно вирощують в промислових масштабах багато століть, саме тому плоди і назвали золотим яблуком Сходу. Порода дуже довговічна, і сьогодні в Піднебесній зустрічаються дерева, які рясно плодоносять у віці 400-500 років. В Європу хурма потрапила трохи більше сотні років тому, спочатку до Франції, звідти через Італію та Грузію дісталася і до України. Ще донедавна вважалося, що у нас хурма може рости тільки на Південному березі Криму, проте в даний час вона поширилася практично по всій країні.

    

Східна дає великі плоди

Рід хурма (Diospiros) налічує 190 видів, але практичне значення в плодівництві мають тільки три види - хурма східна, хурма кавказька і хурма віргінська, причому кавказька і віргінська використовуються, в основному, в якості підщепи і як селекційний матеріал. Хурма східна - листопадне дерево, в природі досягає 12-15 м висоти, з темно-зеленим овальним листям, шкірястим і блискучим. У наших умовах цвіте на початку червня, разом з виноградом.

Квітки неяскраві, з чотирма пелюстками жовтувато-зеленуватого кольору, роздільностатеві. Жіночі, або маточкові, набагато більші від чоловічих і розташовуються переважно по одній; чоловічі, або тичинкові, дрібні, формою нагадують дзвіночки, зібрані в китиці по три-п'ять штук. Основні культурні сорти є дводомними, тобто жіночі та чоловічі квітки розташовані на різних деревах, і тільки деякі сорти несуть на своїх гілках і чоловічі, і жіночі квітки, будучи, як Зенджи мару, обпилювачами.

Хурма східна - великоплідний вид, найбільш поширений в субтропічній зоні земної кулі і що дає практично весь світовий урожай.

Кавказька і віргінська, як підщепи, відомі теж досить широко, але відрізняються одна від одної дуже сильно. Хурма кавказька дає дрібні плоди з великою кількістю насіння. Прекрасно сходить, в перший же рік придатна до окулірування, утворюючи чудову мичкувату кореневу систему з великою кількістю дрібних коренів, досить поверхневу, що дозволяє викопати саджанці звичайною лопатою, сумісна з усіма сортами. Але вона пристосована саме до вологих субтропіків Кавказу - зимостійкість її невелика, і вже при -20оС гинуть як кореневласні дерева, так і щеплені; також вона вимагає рясного регулярного зрошення і високої вологості повітря.

     

У віргінки корінь як морква

Зовсім інакше поводиться віргінська хурма. Родом вона з американських скелястих гір, де тріскучі морози змінюються дикою спекою, а дощі випадають не щоліта, віргінка має потужний стрижневий корінь, що йде на велику глибину, відсутність у саджанця дрібних обростаючих коренів – просто морквина морквиною, хіба що чорного кольору, яка на ринку виглядає зовсім не привабливо. Зате і зимостійкість у неї – значно вище, ніж у кавказької. Кореневласна хурма витримує до -30оС, а прищеплена - -30оС і нижче.

За величиною плодів хурма віргінська займає проміжне місце між східною і кавказькою, насіння дає набагато менше, сходить воно неодномірно, та й сіянці не встигають за один сезон набрати потрібних кондицій - їх доводиться пересаджувати і дорощувати не менше року, а потім на додачу і саджанці копати екскаватором. Але дерева на такій підщепі відмінно ростуть і плодоносять на будь-яких ґрунтах, не страждають від нерівномірного поливу, спеки і недостатньої вологості повітря. Крім того, всередині цього виду відібрані великоплідні сорти - Віргінська велика, Мідер, Джон Рік і т.п., які мають досить великі і смачні плоди, не мерзнуть і не хворіють.

    

Визначаємо по плодоніжці

Наука не стоїть на місці. Віргінську хурму схрестили зі східною і отримали міжвидові гібриди, які так і назвали - хурма гібридна. Це, перш за все, Російська, з якої виділена Кубанська бордова, потім з'явилися сорти типу Ай-Петрі і Аю-Даг. Гібридні сорти витримують морози, відлиги та інші вихиляси нашої зими, посухостійкі, регулярно приносять щедрі врожаї «золотих яблук».

У 2006 році, коли після морозів в 31оС постраждали персики, абрикоси, черешні, деякі сорти яблунь і груш, хурма у нас дала щедрий урожай.

Хурма гібридна і віргінська, як не дивно, мають колосальну перевагу перед нашими традиційними плодовими породами. Вони не тільки витримують воістину сибірські морози, а й, перебуваючи в глибокому фізіологічному спокої, абсолютно не реагують на тривалі зимові відлиги, такі, як лютневі «вікна», після яких абрикос або персик, наприклад, можуть піти в зростання і постраждати від наступних морозів; цвітіння на початку літа повністю позбавляє від загрози заморозків по бутонах або зав'язі.

Слід зазначити, що деякі сорти гібридної хурми дуже стримано поводяться в запиленні. Тільки 10-15% плодів мають насіння, при тому, що чоловічі рослини ростуть в кількох метрах. До речі, не тільки по квітках, а й в зимовий час неважко відрізнити чоловічі дерева від жіночих - по плодоніжці: у жіночих вони товсті і поодинокі, у чоловічих - тонкі і розташовуються групками по кілька штук. При посіві насіння віргінської хурми майже дві третини рослин виходять чоловічими і лише третина - жіночими, так що, при бажанні, кожен може виростити в своєму саду обпилювач.

Сергій Лохматов, вчений агроном, м. Мелітополь Запорізької області

Добавить комментарий

Добавить комментарий

Соблюдайте правила комментирования. При несоблюдении, Вы можете быть забанены.

Если Вам надоело каждый раз вводить капчу – потратьте один раз две минуты и станьте полноправным участником соцсети "На пенсии", а главное комментируйте, без всякой капчи, сколько хотите.

Загрузка