Долина Центр
Самое популярное


Груша: знайомимося з новими сортами

05 февр. 2020 12:31 | №100 0 542 0

Груша – цінна культура, яка посідає друге місце в структурі плодово-ягідних насаджень України. Наявність великої кількості сортів різних термінів дозрівання дозволяє мати свіжі плоди протягом 8-10 місяців, а при зберіганні їх в холодильниках – протягом року. Сьогодні практично на кожній присадибній ділянці є по кілька сортів груші. Але багато садівників вирощують старі сорти, які сильно пошкоджуються хворобами, мають невисокий бал за смакові якості (3,5-4,0), не привабливі на вигляд, недовго зберігаються (до Нового року) і т.д. Щорічно арсенал сортів груші поповнюється достойними новинками, в основному, зарубіжної селекції. Саме з ними я і хочу вас познайомити.

Дельбіас – найсмачніший в колекції

Дельбараю пізньоосінній французький сорт. Плоди вагою 200-250 г, при нормуванні 600 г, грушеподібні, м’якоть біла, соковита, масляниста, з тонким ароматом, десертна. Дерево зимостійке, дуже скороплідне, високоврожайне. Плоди зберігаються 1-2 місяці, в холодильнику 4-5 місяців, дегустаційна оцінка 4,9 бала. За смаковими якостями вважається перлиною саду.

Бланка – зимовий сорт чеської селекції, дуже скороплідний, зимостійкий, не уражуються хворобами. Плоди грушеподібні, зелено-жовті, вагою до 500 г, окремі 800 г. М’якоть масляниста, соковита, солодка, з дуже приємним ароматом, без грануляції. Сорт дуже перспективний для закладки промислового саду. Плоди зберігаються до квітня в холодильнику.

Дельбіас – осінній сорт французької селекції, зимостійкий, імунний. Плоди вагою 200 г, грушеподібної форми, при достиганні жовті, з червоним рум’янцем, м’якоть біла, масляниста, соковита, солодка, зі своєрідним сильним ароматом, пречудового смаку (4,9 бала). Входить до когорти найсмачніших сортів моєї колекції.

Конференція осінній сорт англійської селекції, проявляє часткову самоплідність, може бути хорошим запилювачем для інших сортів. Плоди одномірні, пляшкоподібної або подовжено-грушеподібної форми, вагою від 140 до 220 г, шкірочка щільна, зеленкувато-жовта. М’якоть кремова, ніжна, масляниста, дуже соковита, ароматна, хорошого смаку (4,8 бала). В холодильнику добре зберігається більше 3 місяців, не втрачаючи смакових і товарних якостей. Дерево зимостійке, стійке проти парші. Плодоносить регулярно і щедро.

Пам'ять Князя Трубецького пізньозимовий сорт, зимостійкий, стійкий проти хвороб. Плоди дуже великі (300-800 г), грушеподібної форми, зелено-жовті, з красивим рум’янцем на більшій поверхні плоду. М’якоть тверда, кисло-солодка, з легким ароматом, високих смакових якостей 4,8 бала. Зберігаються плоди до лютого, в холодильнику до квітня. Прекрасний ринковий сорт.

Директор Альфан пізньозимовий сорт французької селекції, стійкий проти хвороб, скороплідний, високоврожайний. Плоди вагою 300-400 г, можуть затягти і 700-800 г, грушеподібної форми, зелено-жовті, в холодильнику зберігаються до травня. М’якоть біла, тане в роті, соковита, солодка, зі своєрідним пряним присмаком (дегустаційна оцінка 4,9 бала).

Словенія новий зимовий сорт, скороплідний, високоврожайний. Плоди правильної грушеподібної форми, вагою 220-280 г, жовті, з невеличким рум’янцем на сонячному боці. М’якоть біла, масляниста, соковита, з тонким квітковим грушевим ароматом. Плоди зберігаються до січня, в холодильнику до березня (дегустаційна оцінка 4,7 бала).

     

Як підготувати саджанці до садіння

Для закладання грушевого саду найкраще використовувати однорічні стандартні саджанці заввишки 110-120 см. Вони добре приживаються в перший рік вегетації і, як правило, завжди краще ростуть, аніж дворічні. Густота садіння дерев на підщепі ВА-29 становить 2х4 м, кращим терміном садіння груші в нашій зоні є весна (квітень). Ями копають з осені, розміром 80х80х80 см і заправлять органічними і мінеральними добривами. Перед посадкою саджанці вимочують в дощовій воді протягом доби і ще добу тримають в стимуляторі росту (1 ст. ложка меду + 1/2 ч. ложка гумату натрію). Потім коріння вмочують в бовтушку (земля+коров’як+вода+престиж 200 мл на 10 л води) і тільки після цього опускають в яму. Такі саджанці краще приживаються, а також до літа вони надійно захищені від попелиці, трипсів, щитівок.

В жодному разі не можна вмочувати коріння саджанця в глиняну бовтушку, як рекомендували раніше книжкові видання. Глина – це будівельний матеріал, раніше на її основі робили фундамент для будинків. При вмочуванні глина цементує мичкувате коріння саджанця і воно погано розвивається. Всі пристовбурні кола в своєму саду я раніше навесні засівав, щоб не росли бур’яни, білою гірчицею, фацелією. Але їх періодично потрібно було скошувати і закопувати в землю. Щоб позбутися цієї трудомісткої роботи, в останній період я став сіяти польовицю пагононосну (мітлиця). Цю траву не потрібно косити, тому що вона виростає заввишки 10 см, її бокові стебла, завдовжки 60 см, стеляться горизонтально і при зіткненні з вологою землею випускають нові корінці. З роками під деревами утворюється суцільний шар дернини, який не пропускає бур’яни, а в малосніжні зими захищає коріння від замерзання.

Бажаю всім садівникам успіхів, міцного здоров’я і щедрого врожаю!

Іван ДзигораЗИГОРА, вчений-агроном, с. Оникієве Маловисківського району Кіровоградської області.

Добавить комментарий

Добавить комментарий

Соблюдайте правила комментирования. При несоблюдении, Вы можете быть забанены.

Если Вам надоело каждый раз вводить капчу – потратьте один раз две минуты и станьте полноправным участником соцсети "На пенсии", а главное комментируйте, без всякой капчи, сколько хотите.

Загрузка