Інжир можна висаджувати навіть взимку

Відомо, що стан спокою в інжиру триває 2-3 місяці. Взимку і, тим більше, напровесні, коли надворі ще подекуди лежить сніг і вночі стовпчик термометра сягає мінусових позначок, можна висаджувати інжир в контейнери.

Придбаний саджанець вподобаного сорту необхідно вимочити у талій воді як мінімум одну добу. Враховуючи його стан, бажано занурити повністю, щоб рослина наситилась вологою. Для посадки ємність використовую низьку і широку, щоб коріння розміщувалося вільно, позаяк воно досить швидко заповнює контейнер.

Перед початком посадки відновлюю зрізи на корінцях, вкорочую, видаляю сухі і пошкоджені. Якщо коренева система рослини занадто мичкувата і велика у співвідношенні до надземної частини, її трохи вкорочую, проріджую.

На дно контейнера з отворами насипаю дренаж із керамзиту чи битої цегли. Насипаю шар поживної землесуміші, яка складається з дернової, листяної та перегнійної землі (4:1:2), до якої додаю річковий пісок. Можна використовувати і звичайну городню землю з річковим піском, органічними та мінеральними добривами. Торф до землесуміші за бажанням можна додати, але в невеличкій кількості, тільки для покращення структури ґрунту.

Саджанець опускаю в контейнер на ґрунтосуміш, рівномірно розпрямляю коріння, доверху засипаю землею і легко втрамбовую. Потім поливаю, так, щоб вода протекла у піддон. Краще використовувати відстояну воду кімнатної температури. Взявшись рукою за стовбур, підтягую рослину для того, щоб випрямилося коріння. За потреби ще трохи поливаю і досипаю землі.

Для кращого і швидшого приживлення інжиру роблю мінітепличку, надягнувши поліетиленовий пакет або пляшку із зрізаним дном на контейнер з рослиною. Через 2-3 тижні бруньки починають набухати і розпускаються. Дуже часто, швидше за листя, починають з’являтися маленькі фіги. Важливо в цей час не переливати рослину, щоб не підгнило коріння. Тепличку поступово знімаю і виставляю інжир на тепле світле місце. Якщо такі умови не можете створити, тоді краще почекати з посадкою ближче до весни, коли дні стануть довшими і сонячними.

Інжир хоче дуже багато світла і води, особливо під час вегетації. Побутує приказка, що фігове дерево любить тримати голову на сонці, а ноги – у воді.

При настанні теплих днів і після того, як минуть заморозки, я виношу свої інжири у садок, попередньо провівши адаптацію. За такий дбайливий догляд вони віддячують мені щедрим урожаєм.

Богдан Гаморак, садівник-експериментатор, м. Тлумач Івано-Франківської області.