Садівник із Прикарпатя назвав сорти інжиру, яким не потрібен запилювач

Я впевнений, що більшість не бачила, як цвіте інжир. Плоди з’являються навесні з пазух листя, іноді навіть раніше самого листя. Цвітіння ж рослини приховано від наших очей, а запилення можливе тільки за допомогою оси-бластофаги. Ця крихітна комаха створена природою виключно для запилення інжиру, і живе вона тільки в субтропіках.

На щастя, селекціонери вивели безліч самоплодних сортів, тому ми теж можемо вирощувати цю загадкову культуру.

Brown Turkey виведений в США спеціально для вирощування в місцевостях з суворим кліматом. Він відрізняється підвищеною морозостійкістю. Кущі у нього потужні, сильнорослі, з округло-розлогою кроною. Однорічні пагони світло-коричневі, без опушення. Листя трьох- і п’ятилопастне, вкрите легким пушком, листова пластина зверху темно-зелена, знизу світло-зелена. Плоди правильної грушоподібної або округлої форми, великі, масою 80 г і більше. Забарвлення плодів залежить від місця вирощування і варіює від оливкового до фіолетового. У кущів, що ростуть в тіні, плоди пофарбовані в зелено-брунатний колір, з темними ребрами, в півтіні – рожево-фіолетові, а на сонці – брунатно-фіолетові або червоно-коричневі. М’якоть рожева, желеподібна, густа, без кислинки, з високим вмістом цукру.

Сорт дуже урожайний, потребує нормування. На моїй ділянці (Прикарпаття) перший урожай дозріває на початку серпня. Плоди другого врожаю меншого розміру, в сприятливих умовах дозрівають у вересні-жовтні. Рослини цього сорту інжиру прекрасно підходять для вирощування в діжці. Влітку контейнери з саджанцями можна виносити в сад і тримати там до настання перших осінніх заморозків.

Поморійський – сорт раннього терміну дозрівання, виведений в Болгарії (м. Поморіє). Кущ потужний, дає багато високої і міцної порослі, яку необхідно постійно видаляти. Краще це робити на ранніх етапах її появи. Листя трьох- і п’ятилопастне, велике, широке, з товстими черешками, темно-зеленого кольору, знизу злегка опушене. У позаминулому році зібрав перший урожай цього сорту – кілька жовто-зелених великих плодів, масою близько 100 г, що нагадують інжир сорту Далматський (відрізняються тільки більш подовженою формою і більш раннім терміном дозрівання). М’якоть рожева, желеподібна, солодка. Шкірочка м’яка, ніжна. Переспілі плоди опадають.

Обидва сорти вирощують за традиційною для інжиру технологією. Вони потребують формування куща, видалення порослі, підгодівлі, нормування врожаю, проведення зелених операцій. Агротехніку потрібно коригувати в залежності від ґрунтово-кліматичних особливостей регіону вирощування.

Богдан Гаморак, колекціонер екзотичних рослин.

м. Тлумач Івано-Франківської області.