Навесні пристовбурну зону мульчують перегноєм, тирсою, скошеними бур’янами (шар 8-10 см), що благотворно впливає на врожайність насаджень, підвищуючи її на 30% в порівнянні з урожайністю дерев на ділянках, які утримують під чорним паром. Щорічно восени штамби після опадання листя обробляю бовтанкою: 4 частини глини, 1 частину коров’яку, 1 частину деревного попелу змішую і заливаю водою настільки, щоб вийшов густий «сметаноподібний» розчин.
На відро готової бовтанки додаю 0,5 склянки карбаміду, 0,5 склянки мідного купоросу і обробляю стовбури. Через 2-3 дні, коли бовтанка на штамбах підсохне, білю їх 20%-вим розчином вапна. Така побілка міцно тримається на дереві, не змивається дощем. Вона вбиває шкідників, що зимують в корі дерева, а також діє як стимулятор росту завдяки мікроелементам, що містяться в компонентах розчину. Навесні побілку повторюю.
Завдяки ряду заходів, що підвищують скороплодность, мої дерева починають плодоносити з 3-4-го року життя і дають урожай щорічно. Груша, як традиційна для нашої ґрунтово-кліматичної зони культура, дуже страждає від хвороб і шкідників. Її вражають яблунева, грушева і східна плодожерка, листовійки, грушева мідяниця, попелиця, американський білий метелик та ін. З хвороб поширені парша, септоріоз, плодова гниль, бактеріальний опік. Боротьбу з ними веду протягом усього вегетаційного періоду, обробляючи насадження захисними хімпрепаратами.
Іван Дзигора, вчений-агроном, с. Оникієве Маловисківського району Кіровоградської області.
