Існує багато способів зберігання саджанців фруктових дерев, винограду та кущів. Найбільш поширений – прикопування в саду. Інжиру такий метод не зовсім підходить, бо у нього ніжна деревина і при великій вологості та перепаді температур вона покривається пліснявою і загниває. Також соковитими пагонами полюбляють ласувати гризуни.
Свої саджанці інжиру зберігаю в холодному підвалі у вологій тирсі. Восени викопую їх із шкілки, вибираю по сортах, зв’язую по 10-15 і розміщаю на долівці в підвалі. На низ насипаю вологу тирсу. Зверху також даю шар тирси і накриваю плівкою для збереження вологи. Раз на тиждень перевіряю стан саджанців.
За необхідності зволожую або підсипаю суху тирсу, якщо забагато вологи. Так я робив, коли у мене була невеличка кількість саджанців.
Минулоріч спробував інший спосіб зберігання і переконався у його ефективності. Восени викопані і посортовані саджанці помістив у великі щільні поліетиленові мішки, коріння обсипав вологою тирсою, нещільно зв’язав і заніс у підвал на зберігання. Великі саджанці неможливо закрити повністю. Верхню частину пагонів зволожую оприскувачем і надягаю пакети від сміття. Аби вони не пересихали, варто частіше перевіряти їхній стан.
Все добре зваживши, вирішив, задля кращого збереження надземної частини саджанців, мішки із ними складати лежачи один до одного верхівками пагонів і пересипати зволоженою тирсою, зверху накриваю плівкою. Так простіше перевірити їхній стан, не витрачаючи багато часу.
Богдан Гаморак, колекціонер екзотичних рослин, м. Тлумач Івано-Франківської області.
