У другій половині зими виноградарі починають готувати виноградну лозу до вкорінення. У тих, хто цим займається не перший рік, уже є свої напрацювання. А ось для новачків зорієнтуватись у великому потоці інформації досить важко. Як вибрати оптимальний варіант з високим відсотком вкорінення? Немало комбінацій перепробував і я. Були різні кільчеватори, розчини, стимулятори, просто на воді на підвіконні і т.п. Усе це займало багато простору, часу та зайві витрати коштів на електроенергію.
Ось уже кілька років поспіль я користуюся одним простим способом, котрим і хочу поділитися. Він стане у нагоді не лише новачкам, а й бувалим виноградарям. Цим способом можна за один проміжок часу вкоренити як десяток чубуків, так і сотні-тисячі штук одночасно.
Картонний папір і пакети
Для цього нам знадобляться такі матеріали: картонний папір зі старих ящиків, сміттєві поліетиленові пакети (в залежності від об’єму — малі, середні, великі), скотч, маркер та волога тирса грубої фракції з хвойних порід дерева. Оброблену від грибкових захворювань виноградну лозу нарізаємо на чубуки з 2-3 бруньками. Нижній зріз відразу під брунькою, верхній — над брунькою, але варто трохи від неї відступити. Підписуємо та зв’язуємо у пучки. Пучки вирівнюємо по нижньому зрізові, а верх може бути різної висоти. Примірюємо пучки до картонного паперу. Папір має бути довшим за найвищі пучки на 10 см. Довжина паперу має бути такою, щоб обгорнути чубуки два рази. А товщина зібраних пучків не має бути меншою в діаметрі за 25 см. Тож набираємо та зв’язуємо наші чубуки у великий пучок. Вирівнюємо по нижньому зрізові та загортаємо у картонний папір, скотчуємо.
Отримали циліндр, де чубуки в середині, а краї картонної конструкції виступають на 5 см з кожного боку. Спочатку ставимо циліндр догори верхніми кінцями чубуків та насипаємо всередину вологу тирсу. Фракція тирси груба, вона не злежується та має повітряні пустоти, це не дає деревині випрівати. А хвойна тирса — бактерицидна запобігає загниванню. Засипаємо її зверху, утрамбовуємо та злегка струшуємо, щоб заповнити усі пустоти.
Далі поверх циліндра одягаємо підхожий по розміру поліетиленовий пакет та знову скотчуємо. Перевертаємо циліндр догори ногами. Нижніми вирівняними зрізами догори. Знову засипаємо тирсою та одягаємо ще один пакет. Скотчуємо та помічаємо маркером, що це верх. Якраз у такому положенні (догори ногами) і будемо вкорінювати лозу. Ще зверху робимо помітки назви сортів. Робота зроблена, заносимо у погріб та залишаємо у такому ж положенні.
Строки для вкорінення
Щодо строків вкорінення. Тут уже потрібно експериментувати, в залежності від різних умов. Якщо так зробити відразу після обрізки виноградної лози, включно з першим місяцем зими, то переміщувати чубуки з підвалу нікуди не потрібно. До березня на усіх уже буде добре сформований калус, а до квітня — і зачатки молодого коріння. Можна відразу ж висаджувати на грядку чи розсаджувати по горщиках.
Якщо це робити у лютому, то циліндри треба відразу заносити у тепле приміщення з температурою 17-22оС. Ставимо на підлогу (тільки не на утеплену) щільно один до одного. Я використовую житловий будинок. Так як циліндри герметично закриті, у приміщенні немає сторонніх запахів, а площа будинку використовується більш раціонально. За 3-4 тижні усі чубуки мають потужний калус, а за 4-5 тижнів — уже молоді коріння. Температура у приміщенні може бути різною, тож контролювати процес можна на одному з пакетів. Прорізати плівку, відгорнути тирсу та перевірити стан зрізів. Якщо потрібно продовжити кільчування, накриваємо ще раз пакетом. У кого немає тирси, можна використати мох.
В’ячеслав ФРАНЦІШКО, виноградар-експериментатор, м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області.
