Посадіть у себе на городі китайські ліхтарики

Фізаліс — родич помідора, проте його вирощування на відміну від томатів, значно простіше. До того ж він не уражується хворобами.

Зберігається до весни

Я багато років вирощую фізаліс середньостиглого сорту Солегінний. Тож поділюся досвідом. Це гіллястий кущ заввишки до 80 см. Від появи сходів до настання цілковитої технічної стиглості минає 80-90 днів. Плоди його гладенькі, від плоско-округлих до округлих, світло-зеленого кольору, під час достигання жовтіють. Маса плодів 40-60 г, деякі важать і 80. На вигляд схожі на помідори, але мають зверху тоненькі чашечки, схожі на китайські ліхтарики. До речі, їх часто навіть так і називають.

На смак стиглі плоди кислувато-солодкі, без специфічного томатного смаку, бо мають менший вміст алкалоїду фізаєліну. Вони придатні для транспортування, чудово зберігаються від 2 до 7 місяців, а деякі навіть до року, за умови, що їх збирають за сухої погоди і не знімають «чохликів».
Сорт Солегінний — високоврожайний. Один кущ може дати відро чудових плодів, але й це — не межа.

Він стійкий проти похолодання та посухи. Лише морози припиняють його вегетацію. Чудово розмножується самовисівом, даючи більш міцні й ранні рослини. А взагалі рекомендований для вирощування у відкритому грунті розсадним та безрозсадним способами.

Дуже любить тепло

Я вирощую фізаліс розсадою. Перед висіванням насіння протруюю у розчині марганцевокислого калію (1 г на 0,5 л води) протягом 15 хвилин, промиваю і висіваю в ящик (парник) на глибину 0,7-1 см у таку ж грунтосуміш, як для розсади помідорів. За температури +20-25^оС насіння проростає через тиждень (можна висівати і накільчене насіння, що пришвидшує дозрівання та збір урожаю).

Коли з’являться сходи, розсаду загартовую. Якщо вона росте повільно, підживлюю розчином курячого посліду (1:12) чи настоєм коров’яку (1:10). Поливаю через 2-3 дні.

Розсаду в ґрунт висаджую наприкінці квітня — на початку травня. Вона має на цей момент 30-40 днів. Висаджують за схемою 30×30 см на сонячному місці, бо уродженець Мексики любить тепло. Загартована, з товстим стеблом рослина легко приживається. Молоді ж розвиваються повільно — 40-60 днів, потім швидко розростаються.

Фізаліс не пасинкую і не підв’язую — стебло у нього товсте й міцне. Тож не марную дорогоцінний час. Плоди утворюються в місцях, де відростають гілочки. Що кущ більш гіллястий, то більше буде плодів, тому в першій половині липня прищипую вершечки.

Особливого догляду не потребує. Придатний для вирощування на збіднених азотом і засолених ґрунтах. Догляд за рослиною полягає у розпушуванні грунту, виполюванні бур’янів, поливанні нормою 7-10 л на 1 м². Фізаліс добре реагує на підживлення розчином курячого посліду (1:12) чи коров’яку.

Плоди фізаліса достигають через 50-60 днів після висаджування розсади у грунт або через 80-90 днів після висівання. Ознака стиглості — підсихання «чохликів». За сухої погоди стиглі плоди опадають і можуть зберігатися довго здоровими. Великі ж недозрілі обриваю і ставлю на дозрівання. Якщо недостиглі великі плоди зібрати в суху погоду і тримати в сухому прохолодному місці, то вони збережуться аж до весни. Їх треба періодично перевіряти й видаляти достиглі та пошкоджені. Дотримуючись цих правил, ви матимете змогу споживати свіжі плоди навіть узимку.

Найсмачніші в світі ліки

Наявність у плодах фізаліса великої кількості пектинових і дубильних речовин, мікроелементів та вітамінів робить його незамінним в умовах підвищеної радіації, бо він виводить з організму залишки солей важких металів: цезію, стронцію тощо.

А ще має протипухлинну та імуностимулюючу дії. Це — лікарська рослина із солегінною дією, яка допомагає при відкладенні солей у суглобах, остеохондрозі, сечокам’яній та жовчнокам’яній хворобах.

Особливий за цими показниками фізаліс сорту Солегінний (звідси і його назва), який виведено в Інституті оздоровлення та відродження народів України генним шляхом. Щоб досягти лікувального ефекту, достатньо з’їдати 1-5 плодів щодня впродовж місяця. Лікувальні властивості фізаліса зберігаються за будь-яких способів переробки, тобто цілющі не тільки натуральні плоди, а й варення, джем, желе з них.

Із розрослої чашечки «чохлика» фізаліса, яка обгортає плоди, готують солегінний чай, змішуючи їх в однакових пропорціях із листям брусниці, пагонами хвоща або з насінням дикої моркви.

Фізаліс уживають свіжим у салатах та окремо, як томат, вареним і печеним, використовують для приготування соусів, рагу, ікри.

П.М. Филіпчук. м. Коломия, Івано-Франківська обл.