Груша зимова — просто казкова

Груша — дуже цінна плодова культура. Після яблуні вона посідає друге місце в структурі плодово-ягідних насаджень України. Наявність великої кількості сортів різних строків достигання дозволяє мати свіжі плоди протягом 8-10 місяців, а при зберіганні їх у холодильниках — протягом року.

Особливою популярністю зараз користуються зимові сорти груш. Раніше їх було дуже обмаль, в основному, переважали літні і осінні сорти, які не мали достатнього періоду споживання і, як правило, швидко псувались як на дереві, так і на землі. З надходженням нових зимових сортів з країн далекого зарубіжжя, їх арсенал нині значно покращився достойними новинками. Я сьогодні хочу розповісти читачам «Одеського дачника» про кращі з кращих серед зимових сортів, які вже не один рік ростуть і плодоносять на моїй ділянці.

Сніжинка (Дельбараю) — ранньозимовий сорт. Вага плоду 300-400 г, деякі можуть бути і до 1 кг. М’якоть біла, соковита, масляниста, з тонким ароматом, десертна. Дерево зимостійке, дуже скороплідне, високоврожайне.

Дегустаційна оцінка — 4,6-4,8 бала. Стиглість плодів настає в кінці жовтня, споживати можна через 2 тижні після збирання. В холодильнику плоди зберігаються до літа, в умовах без штучного охолодження — 30-45 днів. Користується попитом у садівників-аматорів.

Еріка — новий зимовий сорт (Чехія). Плоди вагою 200-300 г, конічні, зелено-жовті, соковиті, солодко-винного смаку. Сорт дуже скороплідний і урожайний, високотоварний, імунний, зимостійкий.

Тающа — ранньозимовий сорт Кримського науково-дослідного центру плодівництва інституту садівництва. Сорт невибагливий до умов вирощування, характеризується досить високою зимостійкістю, імунний до хвороб.

Плоди дуже великі, злегка ребристі, середня вага 370-400 г, максимальна — 920 г (перший урожай порадував мене 750-грамовими плодами). Шкірочка тонка, гладенька, при повному достиганні вона стає зеленувато-жовтою. М’якоть кремова, соковита, масляниста, тане в роті, ніби їси мармелад, смак насичений, гармонійний, солодкий з помірною кислинкою. Дегустаційна оцінка — 4,7-4,9 бала. Плоди достигають в кінці вересня, незважаючи на великі розміри, вони міцно тримаються на дереві. В звичайних умовах плоди зберігаються до кінця листопада, у холодильнику при температурі -1оС — до кінця січня. Товарність і транспортабельність дуже високі — 95-97%.

Яблунівська — зимовий сорт Придніпровської дослідної станції садівництва. Сорт скороплідний, зимостійкий, імунний до хвороб, середня маса плодів 220-250 г. Шкірочка тонка, але міцна, світло-жовта у споживчій стиглості.
М’якоть щільна, масляниста, ніжна, кисло-солодка. Дегустаційна оцінка — 4,6-4,8 бала. Споживча стиглість настає на початку грудня. В холодильнику можуть зберігатися до березня.

Марія — пізньозимовий сорт Кримського інституту садівництва. Дуже скороплідний, високоврожайний, імунний до хвороб, зимостійкий. Плоди дуже великі, одномірні, з гладенькою поверхнею, середня вага 240 г, максимальна — 420 г. М’якоть кремова, соковита, масляниста, відмінного кисло-солодкого смаку. Дегустаційна оцінка — 4,7-4,8 бала. В умовах без штучного охолодження зберігаються до лютого, в холодильнику — до травня.

Серед зимової групи сортів Марія є лідером по врожайності і одним із найкращих зимових сортів у садівників–аматорів, завдяки значній кількості позитивних властивостей: високої якості плодів, імунності, пізнього цвітіння.

Всі сорти груш містять велику кількість цукру (6-16%), органічні кислоти (0,1-0,3%), дубильні та пектинові речовини, клітковину (до 0,4%), каротин, азотисті речовини, вітаміни А, В, Р, РР і інші.

Плоди груші мають менше цукру, ніж яблуні, але ж і менше кислоти, тому здаються солодшими.

Груша — цінний продукт харчування і разом з різними частинами дерева широко використовуються в народній та нетрадиційній медицині для підтримання нормального функціонування організму, профілактики і лікування різних недуг.

За своїми біологічними особливостями, у порівнянні з кісточковими або навіть яблунею, груша є пізньоплідною породою. Щоб істотно прискорити її скороплідність, я, по-перше, використовую напівкарликову підщепу ВА-29, а, по-друге, застосовую агротехнічні заходи, що впливають на крону, зокрема, такі як відгинання, скручування та деформація гілок, тому мої сорти груш починають плодоносити з третього, четвертого року після садіння і родять щорічно.

Іван Андрійович ДЗИГОРА, вчений агроном. с. Оникеєве Маловисківського району, Кіровоградської області,