За піклування сад віддячить щедро

В кінці лютого — на початку березня, коли мине загроза сильних морозів, час виходити в сад. Огляньте уважно штамб і скелетні гілки — чи немає тріщин від морозу, пошкоджень гризунами, надломів тощо. Підлікуйте, якщо будуть ушкодження, зачистивши рани ножем і змастивши їх садовим варом. Далі приступайте до найпростішого і найнеобхіднішого обрізування. Воно складається з п'яти основних операцій.

• видалення сухих гілок. Якщо всохла більша частина гілки, обріжте її всю «на кільце», тобто до кільцевого потовщення біля основи. Якщо всохла лише невеличка частина, видаліть її, але на кілька сантиметрів нижче (по здоровій деревині) перед добре розвинутою боковою гілочкою (за 1 см до неї). Ці зрізи, як і всі наступні, треба відразу ж по всій площі змастити садовим варом, попередньо розігрівши його до розм'якшення, якщо він загус. Коли немає садового вару, можна скористатись олійною фарбою або обробити зріз 3%-м розчином мідного купоросу чи 5%-м розчином залізного купоросу, стане у нагоді суміш коров’яку і глини в рівних пропорціях з додаванням 3%-го мідного купоросу.
• видалення зламаних і хворих гілок. Коли гілка зламана (надломлена) біля основи або є ознаки хвороби (облущується кора, грибкові утворення на корі, спори чорного, рожевого або білуватого кольору) на більшій частині гілки, її слід видалити повністю, як було сказано вище, добре обробивши зріз. Якщо ж гілка зламана і має задири кори, з глибокою раною, то після зачищення і обробки рани її слід замазати глиною з коров'яком.
• видалення гілок, що труться або перехрещуються. Це трапляється здебільшого в недоглянутих садах. У таких випадках одну з гілок треба видалити, залікувавши рану (від тертя) на другій. Перехрещування гілок слід уникати, бо це призводить до загущення, затінення, зниження врожаю та його якості.
• видалення гілок, що ростуть до середини крони. Такі гілки треба вирізати якнайраніше, вони приречені на затінення, непродуктивно витрачатимуть поживні речовини, наче паразитуючи на дереві, а урожай даватимуть неякісний.
• проріджування крони та видалення ослаблених гілок. Добре сформоване і доглянуте дерево має крону у формі конуса з основою внизу. У такого дерева кожна наступна гілка, що розташована вище, коротша від попередньої — нижньої. Це забезпечує добре освітлення всіх гілок крони. У занедбаних дерев форма крони наближається до кулястої або, ще гірше, конусоподібна з основою вгорі. Щоб цього не сталося (а буває таке в одному випадку — при загущенні, що спричиняє затінення і пригнічування нижче розташованих гілок), необхідно видалити частину гілочок у місцях загущення, а в занедбаних дерев треба щороку вирізати частину нижніх, малопродуктивних, ослаблених гілок, тих, що підсихають, а також гілочки, що виростають в середині крони.

Омолоджуємо крони

В старих занедбаних садах досить часто можна зустріти дуже пошкоджені і малопродуктивні дерева, які мають цілком здоровий скелет. У такому випадку крону можна відновити «омолоджуванням». Для цього протягом 2-3 років слід щорічно видаляти по кілька скелетних гілок. Причому нижні, дуже старі, без молодого приросту гілки слід видаляти повністю (до основи), а ті, що мають перспективні молоді пагони, які ростуть вгору, обрізують до одного з кращих таких пагонів.

Для відновлення крони можна використати і частину «вовчків». З найбільш вдало розміщених формують нові скелетні гілки, надаючи їм необхідного напрямку за допомогою мотузки, підв'язаної до інших скелетних гілок чи до забитих в землю кілочків. Решту «вовчків» слід скоротити наполовину, що забезпечить утворення на них плодових бруньок.

Приріст і врожай

Рано навесні добре видно, який утворився приріст за минулий рік. Згадайте, який урожай був на цьому дереві (кущі) минулого року. За цими двома факторами (приріст та урожай) зробіть висновок про те, якого обрізування потребує кожне із обстежених дерев (кущів). Наприклад, якщо урожай був великий, а приріст слабкий, то це дерево чи кущ були перевантажені, тому їх слід підрізати більше, видаливши тонкі пагони, недорозвинуті, ті, що загущують крону, та скоротивши на третину частину залишених гілочок.

Водночас слід звернути увагу на два моменти: зріз потрібно робити над брунькою, залишаючи над нею пеньочок 3-5 мм; укорочувати так, щоб верхня брунька була спрямована в потрібний бік, куди згодом буде рости пагін. Не можна, щоб верхня брунька була спрямована до середини крони або в бік гілки, що росте поруч, наступного року вам доведеться видалити молодий пагін, який з неї виріс.

Невеликі гілочки на стовбурі і скелетних гілках не слід видаляти повністю. Укоротіть їх наполовину, на них влітку цього року будуть закладені плодові бруньки, які через рік дадуть урожай. Цей прийом особливо ефективний на молодих деревцях на 2-3-й рік після садіння. На таких укорочених пристовбурних гілочках ви отримаєте перший урожай, коли решта деревця ще не даватиме плодів. Пізніше, через 2—3 роки, коли буде плодоносити все дерево, ці гілочки, виконавши свою функцію, почнуть засихати, їх видаляють до самої основи.

Б.М. Гаврилюк, садовод-експериментатор. С. Княже Снятинського району Івано-Франківської області.