Іванофранківець розповів про корисні властивості жимолості

 

Історія розвитку і поширення

Жимолость поширена в північних широтах Америки і Євразії і нараховує безліч видів. Найбільш відома синя жимолость, яку жителі Сибіру і Далекого Сходу збирали для харчування і в якості лікарської сировини. Cиня жимолость ще малопоширена культура в рослинництві, особливо в Україні. І даремно, адже вона не вимагає якихось особливих кліматичних і ґрунтових умов при вирощуванні.

Першими гідно оцінили цю культуру японці, де плоди жимолості використовувались протягом багатьох віків. Вони першими розпочали селекцію жимолості, аби створити нові сорти, так як у природі ці ягоди були надто кислими і з невеличкою вагою, а самі кущі – маловрожайними.

В 30-ті роки ХХ століття детальним вивченням жимолості зайнялись російські селекціонери, а в 90-х роках — канадці.

На сьогодні ці країни диктують моду на нові сорти жимолості.

Біологічні особливості вирощування

Перш за все хочу розповісти про плюси жимолості. Це:

— надранній термін дозрівання ягід, який співпадає у часі з ранніми сортами садової суниці;

— високий вміст вітаміну С (на рівні лохини);

— рекордна кількість в ягодах Р-активних речовин;

— висока морозостійкість (рослини витримують зниження температури до -50^оС, а квітки — до -8^оС).

Бруньки жимолості розпускаються в кінці березня — на початку квітня, коли ще можливі весняні заморозки, але це не заважає вегетації рослини. Важливо знати, що жимолость самобезплідна, тому для отримання високого і стабільного урожаю необхідно вирощувати кілька сортів.

Висаджувати кущі у відкритий ґрунт можна навесні, влітку і восени. Але не варто проводити садіння в травні і червні, так як в цей час спостерігається інтенсивний ріст пагонів. Якщо ви плануєте посадити чагарник навесні, то зробити це необхідно до розкриття бруньок. При цьому врахуйте, у жимолості вони розкриваються досить рано. Досвідчені садівники радять висаджувати кущі восени, а точніше, з кінця вересня і до середини жовтня.

Справжня комора вітамінів

Жимолость — це не тільки смачна ягода, перш за все – це справжня комора вітамінів. Так, наприклад, в 100 г ягід міститься добова потреба людини в вітаміні С. Як результат вживання жимолості допомагає в боротьбі з вірусними інфекціями, хворобами серця і судин, а також зберігає чистоту шкіри.

В цих ягодах дуже багато магнію, який сприятливо впливає на роботу нервової системи, калій підтримує кров’яний тиск для серця і судин, йод регулює роботу щитоподібної залози.

З лікувальною метою застосовуються не тільки ягоди жимолості, а й квітки, листя і пагони. Настойки із квіток допомагають при циститі, відвари — при запаленні горла і очей.

Ягоди жимолості мають своєрідний незначний терпкуватий смак з кислинкою, що надає їм приємного насиченого смаку. А приготовлені з них варення, желе, киселі набувають бордово-синього кольору і приємного смаку, який так нагадує лохину.

Навіть приємний аромат жимолості благотворно впливає на організм: заспокоює нервову систему, надає впевненості і стимулює творчі здібності людини.

Вирощування жимолості — це справжнє задоволення, адже цю культуру не можна не любити. У неї суцільні переваги. Ягоди сині, як у чорниці, видовжені до 3 см, з восковим нальотом, листочки блискучі, красиві, здорові. Рослина – не вибаглива і стійка до морозів. Перші сигнальні ягоди з’являються на 2-3-й рік. Нові сорти дуже смачні з підвищеним вмістом цукру.

Богдан ІВАНІЧОК, садівник-експериментатор.

м. Івано-Франківськ.