Коли і як сіяти буряк, щоб отримати щедрий врожай

На своїй ділянці висіваю буряки, коли грунт прогріється до 10^оС, тобто десь у середині квітня. Сію стрічковим способом у підживлений з осені і розпушений навесні ґрунт сухим насінням і дещо загущеним способом.

Коли вруна підростуть до 10-15 см, добряче проливаю їх і проріджую. Потім серед вилучених рослинок вибираю найсильніші, вкорочую їм хвостик корінця, залишаю середніх 2-3 листочки і висаджую на окрему грядку або на те місце, де насіння з якоїсь причини не зійшло.

Землю розпушую після поливу чи дощу. Вдруге проріджую, коли буряки досягнуть пучкової стиглості. Такі використовую в борщах, вінегретах, залишки реалізую на ринку.

Залишені в ґрунті буряки виростають до 1-2 кг.

А щоб було чого закласти в прохолодний погріб до наступного врожаю, в кінці червня – на початку липня сію буряки повторно. Якщо хочу отримати великі коренеплоди, залишаю інтервал між рослинами 15-20 см. Якщо потрібні невеликі (порційні) буряки, висіваю густіше – 10-15 см. Відстань у міжряддях – 30-40 см. Збираю цю культуру першою з-поміж коренеплодів, тільки-но пожовкне листя, оскільки буряк дуже чутливий до заморозків.

Бадилля можна силосувати, сушити, його охоче їдять свійські тварини і птиця.

Зберігаю буряки в поліетиленових мішках з невеликими отворами, зверху не зав’язую, засипаю ледь зволоженим піском, вони тоді не зморщуються, залишаючись налитими соком аж до літа.

Насіння коштує недешево, тому краще вирощувати власне.

Для отримання насіння навесні відбираю найкращі коренеплоди і висаджую на грядку з сонячної сторони. Квітконос виростає до 1,5 м заввишки, тому потребує опори. Як тільки насіння побурішає, вириваю всю рослину разом із коренеплодом, підвішую в тіні на дозарювання так, щоб миші не дістали. Коли насіння добре висохне, обмолочую його, відкалібровую, зсипаю в паперові мішечки, зберігаю в сухому теплому приміщенні.

А ще маю таке спостереження: на засоленому ґрунті столові буряки смачніші, а вміст цукру вищий.

На цьому нібито можна поставити і крапку, але ж як не сказати хоча б слово про квасолю? Недарма в народі кажуть, що борщ без квасолі варить лише та господиня, котра не турбується про здоров’я родини. За вмістом білка квасоля, як і всі бобові, прирівнюється до м’яса, а це важливо для тієї родини, яка не має можливості вживати м’ясо за станом здоров’я чи за вмістом гаманця.

Я висіваю ранню кущову квасолю, а під металевою сіткою для зеленої огорожі висаджую великоплідну. Насіння від квасолевої зернівки зберігаю в пластикових пляшках, закритих герметично, попередньо витримуючи протягом 2-х тижнів в морозильній камері. Таке зерно не втрачає схожості. Влітку замість квасолі можна використовувати у борщ зелений горошок, нут, сочевицю чи боби воскової стиглості.

Раніше ми розповідали про користь свіжого бурякового соку для здоров’я.

Лідія Ксенофонтівна БОНДАРЕНКО, овочівник-експериментатор.

м. Гола Пристань Херсонської області.