Батьківщина інжиру – вологі субтропіки. Однак українські садівники вже давно освоїли агротехніку цього відомого ще з біблійних часів дерева. Мало того, навчилися вирощувати інжир і в саду, і на балконі, і на підвіконні. Розповім вам все про особливості посадки, вирощування та догляду за домашнім фіговим деревом.
Рослина з райського саду
У нього багато назв – фігове дерево, фіга, смоква, смоківниця, інжир. Характерна особливість інжиру – велике листя різноманітної форми, з виїмками або без них. На одній і тій же рослині листя може бути і п’ятилопатевим, і трилопатевим, і цільним. Саме ними прикривали свою голизну Адам і Єва.
Понад три тисячі років тому смоківниця поширилася з Аравії і Єгипту в південні регіони Європи. Популярність цієї культури буквально не мала меж. Стародавні греки кращим фіговим деревам в своїх садах навіть давали імена. Неплодоносні рослини садівники давніх часів вибраковували. Завдяки багатовіковому цілеспрямованому відбору було створено безліч сортів інжиру різних термінів дозрівання.
Раніше до України сушені фігові плоди привозили з південних країн торговці, але в XIX столітті відносно стійкі до холоду сорти інжиру почали культивувати в Криму. Сьогодні багато садівників вирощують інжир як в садах, так і в приміщеннях. У захищеному ґрунті деревця плодоносять з невеликим періодом спокою – всього 2-3 місяці.
Правила посадки
Для посадки не варто вибирати великі, потужні саджанці. Найкращий варіант для вирощування інжиру в будинку – рослина висотою до 50 см, з одним або кількома пагонами. Оскільки у фігового дерева мичкувата коренева система, яка швидко розростається, йому необхідна широка і низька діжка. На дно діжки укладають дренаж з керамзиту, битої цегли, гравію. Потім до половини ємності насипають ґрунтосуміш з дернової, перегнійної і листяної землі (в співвідношенні 2:2:1), а також чистого річкового піску.
У ґрунтосуміш для посадки інжиру можна додавати землю з городу, з лісу, компост. Головне, щоб за механічним складом вона була повітропроникною і не затримувала воду. Вкрай небажано використовувати для приготування ґрунтосуміші торф, оскільки кисле середовище пригнічує ріст інжиру.
Якщо висаджують саджанець з відкритою кореневою системою, то перед посадкою ставлять його в ємність з водою (вода повинна покривати коріння повністю) і витримують від кількох годин до однієї доби, в залежності від стану рослини. Коріння вкорочують, щоб при посадці воно не торкалося стінок діжки або горщика. Кожен підготовлений саджанець встановлюють в центр ємності на шар ґрунтової суміші, засипають коріння землею, акуратно ущільнюють її і проливають теплою водою так, щоб вона протекла крізь дренаж. Потім, взявши саджанець за стовбур, трохи підтягують його вгору, вирівнюючи коріння.
Зверху мульчують политий ґрунт сухою ґрунтовою сумішшю, що залишилася. Надалі мульчу не використовують, часто рихлять землю в ємностях.
Як прискорити укорінення
Укорінення і зростання молодих рослин можна прискорити, якщо створити для них сприятливий мікроклімат, підтримуючи підвищену вологість повітря. Для цього обладнують свого роду парнички: надягають на саджанці звичайні прозорі поліетиленові пакети і обв’язують їх в нижній частині штамбу.
Грунт повинен залишатися відкритим. Зверху маленький куточок пакета зрізують для вентиляції і доступу води, яку необхідно періодично розпилювати. Стежать за тим, щоб на внутрішній стороні пакетів завжди була волога. Полив проводять у міру висихання ґрунту в діжці. Якщо все зроблено правильно, рослини дуже швидко прокидаються.
Як не дивно, спочатку на молодих фігових деревцях з’являються не листя, а плоди – крихітні смокви. Переконавшись, що саджанці прижилися, знімають пакети. До цього моменту інжир можна тримати в півтіні, але після вкорінення рослини потрібно перенести на постійне добре освітлене місце біля вікна або на підвіконня.
Переміщати інжир потім небажано, тому що різка зміна світлового режиму негативно впливає на стан рослин, вони можуть навіть припинити зростання.
Подальший процес вирощування інжиру і догляд полягають у формуванні крони, нормуванні врожаю, підгодівлі і обприскуванні.
Обов’язкова пересадка
Для нормальної життєдіяльності рослин в діжках потрібно постійно оновлювати ґрунт. Молоді фіги щорічно перевалюють в ємності більшого розміру разом з грудкою землі, намагаючись не потривожити коріння. Дорослі рослини пересаджують раз у три роки (можна в ту ж діжку, просто замінивши в ній ґрунт на свіжий).
Стару груду землі слід акуратно роздрібнити і струсити з коренів (можна постукати ними по твердій поверхні, утримуючи саджанець у висячому положенні за стовбур). Клубок з поплутаних коренів потрібно розплутати і сильно вкоротити. Перед обрізанням коріння слід добре вимочити. Крону при пересадці обрізати не варто, можна видалити тільки гілки, що загущують рослину.
Для пересадки бажано вибирати період, коли рослина перебуває в стадії спокою, так вона легше перенесе стрес. Про те, що деревця час пересаджувати, свідчать ослаблення зростання, погіршення плодоношення, хлороз листя (воно набуває світло-зеленого або навіть жовтого кольору).
Формування крони – необхідний захід
Інжир потребує своєчасного формування крони. Вона повинна бути незагущеною, компактною і світлопроникною.
Формувати крону інжиру можна і на штамбі, надаючи йому форму кулі. Така крона виглядає досить декоративно, але це непрактичний спосіб формування. Краще надати рослині форму куща, що складається з кількох основних пагонів. Після появи на пагонах 5-7-ми листків прищипують у них верхівку. Ця процедура стимулює появу зав’язей і пагонів другого порядку. Вони менші і слабкіші, ніж основні, і плоди на них дрібніші, тому при нормуванні всю зав’язь з пагонів другого порядку видаляють.
При вирощуванні інжиру в саду (у захищеному ґрунті) він утворює певну кількість порослі, яку бажано своєчасно виривати або виламувати – поки пагони не встигли здерев’яніти, щоб не робити зрізів, які травмують рослини. Іноді частина крони буває оголена. Щоб заповнити порожнечу, можна направити туди пагін, котрий росте поряд з оголеною ділянкою, підв’язавши його до штамбу або зафіксувавши у дерев’яного кілочка.
Молоді пагони інжиру дуже пластичні, через деякий час кущ набуде потрібної форми.
Нормування врожаю
Ступінь дозрівання плодів визначають за забарвленням. Смоківницю недаремно називають «деревом родючості і достатку». Вона плодоносить дуже рясно. Деревця бувають буквально обліплені плодами, але їх видаляють, залишаючи по 3-4 зав’язі на кожній гілці. Нормування плодів покращує їхню якість і розмір, прискорює дозрівання врожаю. Плоди інжиру, який вирощують в приміщенні, дозрівають довше, ніж у дерев у відкритому ґрунті. У цей період краще зменшити полив, щоб підвищити вміст цукру в плодах.
Підживлення і обприскування
Фігові деревця, особливо кімнатні, дуже чутливі до поливу і раціону. Підживлення – найважливіший захід, без якого неможливо досягти успіху у вирощуванні інжиру в домашніх умовах. Потужна коренева система поглинає всі поживні речовини з ґрунту в діжці за 3-4 тижні. Тому підгодовувати інжир потрібно раз у 10 днів, чергуючи органічні та мінеральні добрива. Можна самостійно приготувати живильний розчин або придбати комплексні мінеральні добрива в спеціалізованих магазинах. Для органічного підживлення розводять у воді коров’як (в пропорції 1:10), кінський гній (1:7), курячий послід (1:20), перегній, компост, біогумус і попіл.
З початку весни і протягом усього періоду вегетації рослин використовують зелені добрива. Кропиву, лободу та інші рослини заливають окропом і настоюють добу, потім отриманим настоєм поливають фіги. Обприскування крони покращує ріст інжиру і стимулює швидкість дозрівання плодів.
Якщо горщики невеликі, можна обприскувати дерева у ванні, заздалегідь накривши плівкою ґрунт в ємностях. А дерева, посаджені у великі діжки, зволожують з розпилювача. Використовують для цього відстояну воду, дощову або талу. Можна додавати в воду для обприскування добрива – листя швидко вбирає корисні речовини і набуває красивого темно-зеленого кольору. Оточені турботою домашні смоківниці в діжках практично не хворіють, що дозволяє не застосовувати хімічні препарати для захисту рослин від хвороб і шкідників. Деревця будуть щедро обдаровувати вашу сім’ю екологічно чистими, цілющими і смачними плодами!
Богдан Гаморак, садівник-експериментатор, м. Тлумач, Івано-Франківська область.
