Моя зацікавленість Росіянкою-18, вважаю, виникла тільки тому, що ми з нею разом народились. А сталося це в 1959 році, коли в Нікітському ботсаду вчений-селекціонер А.К. Пасинков, шляхом зближення (щеплення на одному дереві) двох видів: хурми віргінської (мами) і хурми східної (батько) отримав гібридну форму, яка від батька успадкувала великоплідність (у 3-4 рази більша від хурми віргінсьої),а від мами морозостійкість до -30оС та високі смакові якості, цукристість до 25%.
Далі від вільного запилення Росіянки селекціонер О.Н. Казаз отримав друге покоління міжвидових гібридів: Нікітська Бордова, Росіянка-2, Червона Шапочка, Новинка, які, дякуючи великому шанувальнику хурми В.П.Черняєву (світла йому пам’ять) були передані мені. Я отримав десятки сортів хурми від Валерія Платоновича. Як тільки вони вступили у пору плодоношення, почав проводити власні експерименти.
Сорт Нікітська Бордова виявився дуже продуктивною «мамою» і через 9-13 років я вже милувався плодоношенням її сіянців — Шельмі, Дізел та Близнюки. Ці сорти, взагалі, не схожі між собою.
Сіянець сорту Гора Роджерс порадував своєю однодомністю, видовженою формою плодів та, головне, смаковими якостями і м’якоттю. Вона у нього желеподібна, відкусивши шматочок від плоду, можна побачити відбиток власних зубів. Гора Роджерс — гібридна форма уже четвертого покоління. Сестричка цього сорту Гора Говерла дала в сіянцях теж однодомну форму, де і жіночі, і чоловічі квітки розміщені на одному дереві.
Вже плодоносить сіянець хурми східної — сорт Хіакуме, який є одним із найвідоміших «корольків», котрі при наявності в плодах насіння солодкі в твердому стані.
Запустили сіянцевий конвеєр найзнаменитіша «мама» — Нікітська Бордова, її «мама» Росіянка-18, її «дочка» Росіянка-2, що окупували мою присадибну ділянку та сіянці хурми східної, що теж «сказали, ким вони будуть». Сіянці хурми віргінської, що вже показали, ким вони є самі поставили питання: «Михайле, а чи зможеш ти нас вивчати, описати, ідентифікувати (розпізнати)?” А в холодильнику вже чекає насіння, що представляє п’яте покоління. Звернувся до шести науково-дослідних установ, щоб мої досягнення запропонувати для подальшої співпраці у вигляді опорного пункту, та чого боявся — на те і напоровся. Немов домовилися — Ваші ідеї дуже мудрі, але в нас на наукову роботу немає грошей.
Знайомлячись із моїми публікаціями в інтернеті, про морозостійкі гібридні форми, першими побачити їх приїхали сусіди угорці з Будапешта. Пізніше мені зателефонував науковець із Сербії і повідомив, що моїми винаходами дуже цікавляться вчені з Голландії, з одним із них пізніше випала нагода зустрітися.
Я патріот рідної батьківщини, тому хочеться, аби мої винаходи служили українському народу.
З початку своєї наукової роботи випробував у нашій зоні біля 100 сортів, 10% з цієї суми вивів особисто.
Нагадаємо, раніше ми вже писали про секрети вирощування екзотичних рослин в Україні.
М.Ю. Зелді, селекціонер-сортовипровбувач, урочище Холмовецька гора, Закарпаття.