Секрети успішного садіння смородини

Смородина – одна із найпопулярніших садових культур, вона росте практично у кожному садку, проте не завжди її ягоди повністю задовольняють садівника: то кислі, то надто дрібні. Звісно, уся справа у порушенні агротехніки вирощування, а також у правильному підборі сортів. Саме про кращі з кращих хочу сьогодні розповісти на сторінках улюбленого видання.

Улюблені сорти

Ягоди смородини містять багато вітаміну С та інших корисних речовин. Наш улюблений сорт – Блек Меджік Карбон. Він виходець із Канади – надзвичайно врожайний та крупноплідний. Ягоди розміром наче вишня, не кислі, характеризуються сухим відривом. Ювілейна Копаня – справжня смородинова класика. Створена у Київському інституті садівництва. Це середньопізній крупноплідний різновид, дуже продуктивний, стійкий до посухи, шкідників та хвороб. Кущі здатні щедро родити до 12-15 років. Ще рекомендую Вернісаж (середньоранній), Оріану (середньостигла), Ластівку (рання). Усі вони – селекції Київського інституту садівництва, пристосовані до наших ґрунтово-кліматичних умов. А от голландські, польські, російські ягідники у нас не прижилися. Не зайві у саду й порічки. Хоча містять значно менше вітамінів, проте незамінні для приготування компотів, желе. Ми зупинили свій вибір на таких сортах: Дана, Душечка, Імператорська червона. Цікавинкою вважаємо Імператорську жовту, світло-жовті плоди якої приємні на смак. А Версальська біла подарує солодкі білі ягоди.

 

Які саджанці вибрати?

Промислові плантації чорної смородини заселяють лише однорічками. При їх вирощуванні ми застосовуємо ефективні стимулятори росту та полив дощуванням. Дуже важливо правильно висадити. Насамперед вирийте яму розміром 50х50 см, завглибшки 12-15 см (викопану землю складайте окремо).

По центру слід розмістити рослину, обрізавши гілки до 5-6 бруньки (рахуючи від кореневища) й трохи прикидати ґрунтом. Велику яму не варто засипати: у ній саджанець ростиме до наступної осені. Протягом літа із бруньок розвинуться 5-6 гілок. На початку жовтня, коли вони здерев’яніють, залишайте три найкращі, що направлені в різні сторони. Відтак лунку загортають землею, змішаною з перегноєм. Урожай отримаєте на третину вищий (у цьому я переконався на власному досвіді).

Надалі кущі треба сформувати. Як уже згадувалося, першого сезону ми залишили три гілки. Другого й третього років добавляємо по три молоді пагони. Починаючи з четвертого сезону, три найстаріші гілки вирізайте, замінюючи трьома молодими. Тепер розглянемо ситуацію, коли залишимо всі 5-6 пагонів. Щойно мине чотири сезони, вони постаріють і не врожаїтимуть. А молоді стебла, через надмірну загущеність куща, виростатимуть тоненькими та слабими. Відтак ягід буде мало.

Подібно «стрижуть» і порічки. Проте є певна відмінність: після першого року залишайте три гілки, упродовж наступних трьох сезонів долучайте по дві молоді. Починаючи з п’ятого року, два найстаріші пагони рекомендується вирізати і замінити молодими. Це зумовлено тим, що гілки порічок можуть зберігати родючість до 5-6 років.

Продуктивна схема садіння

Якщо маєте намір засадити смородиною чималу ділянку, то дотримуйтеся такої схеми: ширина міжрядь для сортів із розлогим кущем – 2 м, напіврозлогим або прямим – 1,7 м. Відстань у ряду між рослинами – 0,75 м.

На 1 сотці розміщують приблизно 70 кущів. Коли ж місця вдосталь, то інтервал у рядку краще збільшити до 1 м. А от міжряддя зменшувати не варто, адже невдовзі гілки розростуться. Надзвичайно корисно мульчувати площу. Тоді вдасться зберегти вологу та захистити ґрунт від перегрівання.

Смородина часто вражається шкідниками. Проти них навесні обробляємо двічі: відразу після розпускання бруньок і перед цвітінням. Маточники ж скроплюйте три рази (тими ж препаратами, що й малину). Подекуди на гілках заводяться різноманітна паразитуюча мікрофлора, грибки, мох. Знищити їх допоможе обприскування кущів мідним купоросом (наприкінці жовтня). Додатково через рік застосовуйте залізний купорос.

Валерій Мельник. с. Кам‘яногірка, Оратівський район, Вінницька область