Суниця садова Королева Єлизавета: мінуси і плюси сорту

Різноманітність сортів і гібридів суниці садової не дасть нудьгувати навіть найвимогливішому садівникові, адже вивчати сортові особливості і характеристики ягід на практиці — одне з найбільш захопливих занять, яке тільки можна собі уявити. А відмінний урожай ягід чудових смакових якостей — закономірний підсумок кропіткої роботи садівника.

Або вуса, або врожай

У нас на ділянці «прописалися» близько тридцяти сортів суниці. Всі вони гарні, кожен по-своєму, але поза конкуренцією для нас був і залишається ремонтантний сорт, створений в Англії в кінці минулого тисячоліття, під назвою Королева Єлизавета. Ця суниця плодоносить майже півроку у відкритому ґрунті, а при створенні певних умов — 10 місяців в році!

На грядках в саду вона починає плодоносити 15-18 травня, нарівні з більшістю ультраранніх сортів. Коли я вперше побачила кущики Королеви, висаджені в горщики, то очам своїм не повірила, — рослини цвіли і водночас плодоносили, на одному кущі було до 15 великих красивих апетитних ягід. Тоді ж я і купила кущики — всього три штуки. Відверто кажучи, не вірила, що у мене може вирости така ж краса.

Цілих три роки мені знадобилося, щоб її розмножити — у цього сорту дуже слабко формуються вусики. Основні сили кущ спрямовує на врожай, і якщо (як я потім зрозуміла) не зірвати перші квітконоси, можна втратити сорт. І я ледь не погубила сорт — адже так хотілося спробувати перші ягідки! Але якщо потрібна розсада, необхідно пожертвувати урожаєм.

Квітконоси зривають на початку розвитку, намагаючись не допускати цвітіння і зав’язування ягід. Обірвавши квітконоси, одну ягідку все ж залишила на кущі — для проби, щоб перевірити відповідність сорту його характеристикам. Після видалення зав’язей потрібно обов’язково, не рідше ніж 1 раз на 2 тижні, підгодовувати кущі, щоб вони могли розмножуватися, утворювати вуса. Я для підгодівлі брала коров’як, що перебродив, розбавлений водою (1:10).

Літні ягоди смачніші

Кущі Королеви дуже красиві — потужні, з темно-зеленими, смарагдовими блискучими листочками. Вони ніби гофровані, всі прожилки видно. Як відбитки пальців, неповторні малюнки зубчиків листа. У мене на ділянці ростуть 30 сортів з різноманітним листям, але Королеву Єлизавету я не сплутаю з жодним іншим. Квітконоси товсті, міцні, з великими напівмахровими квітками. Дуже шкода, що їх необхідно зривати, але в такому випадку збережеться життєва сила і енергія куща, яка не витрачена на ягоди, рослина зміцніє і дасть потомство — нові вуса, а з середини липня отримаємо другий урожай. У цей період, коли суниці вже немає на ринку, вона ціниться майже як ранньою весною.

Ягоди Королеви — великі, масою в середньому 60 г (окремі можуть сягати 100 г — завбільшки з куряче яйце), щільні, яскраво-червоного кольору, ніби лаковані, впадуть — не розіб’ються. Їх можна сміливо заморожувати, відтаючи, вони не втрачають свій неповторний аромат, при приготуванні варення не розварюються. Восени, вже в сезон дощів, забуті, чи не зірвані ягоди лежали на землі по 2-3 дні і практично не загнивали.

 

Оновлювати посадки частіше

Ще одна особливість сорту — квітки і ягоди витримують перші заморозки до -4-6°С навіть без укриття на ніч.

Важливо ще й те, що Королева — дуже морозостійкий ремонтантний сорт. Ремонтантна суниця вимагає постійного догляду, але ж і віддача від неї яка! Весняний урожай з куща Королеви Єлизавети становить 500-700 г за місяць плодоношення. Основна врожайність ремонтантних сортів з середини липня до листопада (в залежності від погоди) становить 70% від загального збору, а так як, за даними оригінаторів, середній урожай Королеви — до 3 кг з куща, то на літній та осінній періоди припадає понад 2 кг з куща.

За моїми спостереженнями, після такого рясного врожаю ще максимум один раз, навесні, можна дозволити рослинам цвісти і плодоносити, вони дадуть ще один непоганий урожай. А потім доведеться відразу видалити кущі, місце, де вони росли, засіяти сидератами (жито, гірчиця), а до кінця серпня перекопати ділянку і посадити там суницю з молодих розеток від серпневої посадки минулого року.

Навіщо це потрібно? Справа в тому, що всі ремонтантні сорти — це сорти-трудівники. Їх коренева система зношується швидше, ніж у звичайних сортів, тому і оновлювати її потрібно частіше.

Олена Маркевич, с. Райгородка, Новоайдарський район, Луганська область, 93543