Маруна — унікальна рослина для господаря і господарства

Хочу розповісти про чудову рослину, яка має три назви: маруна, матрикарія, піретрум. Перше знайомство з цією диво-травкою почалося років десять тому. Купила я на ринку добових курчат. Несу їх, а назустріч мені – моя колега. Запитує: «Купили курчат? То купіть у мене маруну – це найкращі ліки від проносу для ваших курчат. Заваріть два листочки маруни й дайте пити курчаткам, будуть здорові».

Посадила я кущики маруни, гарно вони прийнялися, рясно і довго квітували. Квіточки схожі на аптечну ромашку. Листочки висушила, подрібнила й додавала до корму птиці, кролям, поросятам, і ніяких шлункових розладів у них не було.

Згодом побачила, як на ринку продавали такі ж кущики, але з гарними білими махровими квіточками. Вони були такі ніжні, що не змогла відвести від них погляду та запитала: «Скільки коштує маруна?». У відповідь почула: «Це не маруна, а матрикарія». Купила, висадила в квітнику та щодня милувалася нею. Насіння не збирала, воно само сіялося, і я вже мала достатньо садивного матеріалу, щоб обсадити високі квіти, – висадила на рабатку вздовж бордюру. Кущики матрикарії невисокі, заввишки 40-50 см, компактні, густо всіяні кульками-квіточками. Рослина дворічна, в перший рік дає розетку, добре зимує, а на другий рік зацвітає. Гарно підходить для оранжування букетів.

В одному виданні прочитала статтю «Ось тобі і маруна!», де автор розповідав про те, як за допомогою маруни вилікував своїх бджіл від ненависного кліща варроа. Зверху на вулики він поклав по кілька гілочок рослини і через кілька днів дно вуликів було всипане точками-кліщами. Також, аби бджоли не жалили, перед оглядом вуликів він завжди натирає руки травою маруни, і вони його не чіпають.

А знайома квітникарка розповіла свою пригоду з цією рослиною. Одного разу вона з чоловіком повезла в місто продавати квіти. Вже наближалися до міста, аж тут вона відчула в шлунку «революцію». Ледве доїхали до ринку, вона побігла шукати туалет. Аж тут назустріч жінка несла кущики матрикарії на продаж. Благаючи звернулася вона до жінки, дати їй хоч два листочка. Проковтнула гірке листя – і «революція» припинилася. Благополучно продали квіти і повернулися додому.

Буду дуже рада, якщо моя розповідь принесе комусь користь.

Лідія Бондаренко, квітникарка, м. Гола Пристань Херсонської області.