На Прикарпатті з’явився небезпечний шкідник

Завдяки виноградарям-ентузіастам, народним селекціонерам в Україні створена велика кількість гібридних форм винограду з прекрасними смаковими і естетичними показниками. Значна кількість цих форм і гібридів поселилась на присадибних і дачних ділянках жителів нашого краю завдяки значній роботі в цьому напрямі клубу «Виноградарі Прикарпаття».

 

Плутають з зуднем

Разом із розвитком виноградарства на Прикарпатті і різкою зміною клімату наші виноградники заполонили майже всі хвороби і шкідники, які років 10-15 тому не завдавали жодної шкоди. А нещодавно мені зателефонував колега, заступник голови клубу Лучина Михайло, який повідомив, що в Тисменицькому районі виявили філоксеру, про що його інформував виноградар Твардовський Микола.

Голова сільської ради с. Слобідка Тисменицького району Івано-Франківської області Мельник Андрій Григорович возив лозу з ураженим листям в фітосанітарну службу району. Висновок був однозначний – це філоксера.

Слід сказати, що кілька років тому була також інформація, що з’явився новий шкідник на винограді в наших селах, але тоді цьому не надали розголосу і нікуди не зверталися. Та й недосвідчені виноградарі могли сплутати виноградний зудень з філоксерою. В певний мірі ці шкідники між собою схожі.

Саме тому я і вирішив написати статтю про цього підступного шкідника.

 

Може давати 8 поколінь

Філоксера 100 років тому була завезена до Франції з Америки разом з виноградними саджанцями. Це зумовило її швидке розповсюдження в Європі і на інших континентах.

Уперше на нашу територію, в Крим, філоксера була завезена в 1880 році. Вона належить до карантинних шкідників рослин. Являє собою попелицю, маленьку сисну комаху. Неозброєним оком її не побачиш, хіба що за допомогою лупи. Цікавим є те, що живиться соком рослинних клітин, коли наносить уколи корінню і листю.

Коренева філоксера може бути виявлена в середині літа при огляді дрібних корінців, які розташовані на глибині до 50 см. На корінцях і листках, де комахи висмоктують сік, утворюються гали (нарости). Під впливом мікроорганізмів клітини відмирають і загнивають. В результаті відмирає коренева система. На пагонах численні гали деформують листя, внаслідок чого зменшується фотосинтез, що призводить до порушення вегетації виноградної лози.

Заражені філоксерою кущі відстають у розвитку, різко знижується їхня врожайність і згодом вони гинуть. Для захисту виноградників від філоксери застосовують карантинні, агротехнічні і хімічні заходи.

Кореневий вид філоксери вважається найбільш небезпечним. Кущі винограду викорчовують, а нові посадки на цьому місці заборонені впродовж 15 років, оскільки цього паразита дуже важко викорінити.

Шкідник дуже швидко поширюється за допомогою вітру, води під час дощу або поливу. Крилаті особи вільно переміщуються на 100 м, а також їх можуть переносити люди на одязі, взутті, сприяють розповсюдженню домашні тварини і птахи. На сьогодні поширення цього небезпечного шкідника проходить, в першу чергу, завдяки інфікованому садивному матеріалу (саджанці, чубуки).

 

Захисні заходи в боротьбі

1. Посадка винограду на прищеплену культуру на філоксеростійкі підщепі.

2. Вирощування винограду на піщаних або дуже легких ґрунтах, глинистих і тяжких, що не дозволяє шкіднику нормально розвиватися і пересуватися.

3. На маточних підщепах проти листової форми філоксери застосовують хімічний метод обробки, починаючи з моменту розпускання бруньок (фаза 2-3 листочка) і в фазі 7-9 листочків, такими препаратами, як конфідор, актара, актеллік, золон, мітак.

4. Виведення методом гібридизації високоякісних комплексно-стійких сортів винограду для кореневих культур.

Висновок: найбільш ефективний захист від філоксери європейських сортів винограду – вирощування прищепних насаджень (підщепа – американський виноград, прищепа – європейський.)

Б. Іванічок, заслужений садівник України, м. Івано-Франківськ.