Хвороби часнику і цибулі, які залишають нас без урожаю

В Україні цибуля ріпчаста і часник у товарному вирощуванні – найбільш трудомісткі овочеві культури, тому що потребують обов’язкового захисту від хвороб, шкідників і бур’янів протягом всього періоду вегетації. Без відповідних заходів втрати врожаю від шкідливих організмів можуть сягати 27-46% і більше.

Пероноспороз (несправжня борошниста роса) цибулі поширений повсюдно і уражує різні види цибулі та часнику. Є основною хворобою цибулевих протягом вегетаційного періоду. На листках спочатку з’являються блідо-зелені, розпливчасті, видовжені, овальні плями, на яких згодом виступає сірувато-фіолетовий наліт.

Листки починають злегка гофруватись, згодом їхня поверхня забруднюється частинками пилу та ґрунту. Рослини набувають брудного, запиленого вигляду. Надалі хворі листки жовтіють і засихають, цибулини залишаються недорозвиненими. Джерелом інфекції є заражений посадковий матеріал, багаторічні види цибулі, на яких збудник зимує, рослинні рештки. Інтенсивність поширення пероноспорозу значною мірою залежить від погодних умов. Тумани, дощі, підвищена вологість і помірна температура повітря дуже сприяють розвитку хвороби у посівах, а ось суха спекотна погода її призупиняє. Забур’янені та загущені посіви цибулі також сприяють розвитку та поширенню на них пероноспорозу.

Сіра шийкова гниль масово проявляється у період зберігання, уражує фізіологічно ослаблені цибулини. Як правило, у сховища заноситься з поля (розвивається у недозрілій шийці).

Якщо цибулю не підсушити за температури 45^оС, хвороба прогресуватиме і через 1-1,5 місяці повністю охопить усю цибулину. Зверху вона вкривається димчасто-сірим нальотом спороношення гриба, а всередині має вигляд запареної. У сховищі від хворих гниль поширюється на здорові цибулини, особливо швидко – при відносній вологості повітря понад 70% і температурі – 15-20^оС. Восени, на початку зберігання, поширеність хвороби може становити 0,5-3,2%, наприкінці – зростати до 13-40%. Основне джерело інфекції – заражений посадковий матеріал і рослинні рештки.

Гниль денця (фузаріозна) більш поширена у південних регіонах України. В окремі роки, за температури повітря у липні 28-32^оС і при вологості ґрунту вище 60-75%, вона здатна масово уражувати цибулю ріпчасту, порей, часник як у полі, так і під час подальшого зберігання. Інтенсивність розвитку хвороби за таких умов може становити 10-40%.

Гниль фузаріозного походження починається з денця, при цьому спершу відмирає коріння. Паралельно в уражених рослин, починаючи з верхівки, жовтіє і висихає тканина листків, а потім вони передчасно відмирають. Уражена цибулина стає м’якою, водянистою, загниває, тканина на зрізі – з рожевим відтінком. Збудник зберігається у ґрунті на рослинних рештках, передається з насінням та садивним матеріалом. Розвитку хвороби у полі сприяють такі чинники, як механічні пошкодження рослин і пошкодження їх шкідниками.

Гниль денця (склеротіальна) зустрічається у районах з помірним кліматом та у вологі прохолодні роки. Уражує рослини цибулі і часнику в різних фазах їхнього розвитку та при зберіганні. Спочатку симптоми ураження рослин цим збудником подібні до фузаріозного – перші ознаки хвороби проявляються у пожовтінні та відмиранні листків, починаючи із верхівки. Згодом корені відмирають і рослина гине. На поверхні ураженої тканини розвивається білий пухнастий наліт, на якому пізніше утворюються дрібні чорні склероції гриба.

Бактеріоз цибулі і часнику спричиняють кілька видів бактерій. На цибулі хвороба проявляється як у період вегетації, так і під час зберігання. При ураженні на цибулинах наприкінці вегетації можна помітити різко відмежовані від здорової тканини ділянки злегка утисненого м’якушу соковитих лусок. Хворі луски стають сірувато-коричневого кольору, розм’якшуються, ослизнюються, неприємно пахнуть. Характерна риса хворих на бактеріоз цибулин – чергування здорових і хворих соковитих лусок у початковий період хвороби. Пізніше загниває вся цибулина.

 На часнику симптоми ураження бактеріозом під час зберігання мають вигляд заглиблених ранок або смужок на зубчиках. Тканина ураженого зубчика набуває перламутрово-жовтого кольору, виглядає неначе підморожена і набуває характерного запаху гниючого часнику. Найчастіше хвороба уражує у посіві фізіологічно ослаблені рослини, а також рано зібрані (недозрілі) та не просушені цибулини.

Дитиленхоз цибулі і часнику. Уражені стебловою нематодою сходи потовщені, вироджені, з рихлою тканиною. При сильному ураженні багато рослин у полі гинуть передчасно. Рослини, що уразилися у полі пізніше, пригнічуються, їхнє перо значно потовщується і укорочується. У сильно уражених рослин листки стають шорсткими, нерівномірно забарвленими, пізніше – жовтими. Хвороба у період формування цибулин призводить до розтріскування їхніх зовнішніх лусок від денця до шийки та утворення сітки тріщин навколо денця. При цьому зовнішні і внутрішні луски цибулин товстішають, нижні оголюються, в зоні денця утворюються характерні розриви. Під час зберігання внутрішні луски цибулин можуть уражуватися стебловими нематодами повністю, але на вигляд залишатися абсолютно цілими. Такі цибулини часто зустрічаються у посадковому матеріалі, який зберігався при відносно високих температурах.

Н. Сопінська, провідний спеціаліст відділу карантину рослин Управління фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва, державний фітосанітарний інспектор.