Чим більше гіркоти в огірках, тим вони корисніші для здоров’я

Огірок — овоч хоч і водянистий, але дуже корисний. Навіть вода, що в ньому міститься має високу фізіологічну активність, швидко і надовго втамовує спрагу, бореться з хронічним зневодненням.

     

Покращує стан кровоносних судин

Є в його тканинах трохи солей, але в такому співвідношенні, що вони сприяють виведенню з організму людини сечової кислоти. Тартронова кислота перешкоджає переходу вуглеводів в жири, а огіркові флавоноїди покращують стан кровоносних судин.

Має цей овоч і масу інших корисних властивостей, а нещодавно він здивував ще й тим, що навіть його гіркота є корисною.

Мабуть, кожен хоч раз у своєму житті куштував гіркі огірки. Що ми тільки з ними не робимо, аби позбутися неприємної гіркоти: і вимочуємо у воді, і зчищаємо шкірку.

Так ми намагаємося позбутися глікозиду, який називається кукурбітацином. Ця речовина (точніше, кілька подібних речовин) з групи трітерпенів виробляється в різних рослинах сімейства гарбузові, до якого належить і огірок.

Так ось вчені з’ясували, що цей кукурбітацин — причина смакового розчарування — здатний творити справжні дива. Розберемося, у чому тут справа.

      

Бореться з атиповими клітинами

Фахівці з цитоонкології давно знають, що в будь-якому здоровому організмі постійно присутні ракові, так звані атипові клітини. Здорова імунна система своєчасно знищує їх за допомогою спеціальних клітин-вбивць, які називають лімфоцитами. Так підтримується здоровий баланс.

Якщо в організмі занадто підвищується активність особливих білків та інших факторів, що ініціюють посилене розмноження атипових клітин, імунітет не справляється, баланс порушується, і починається онкологічний процес. А кукурбітацин, як виявилося, може блокувати його, знижуючи вміст «ракових» білків і пригнічуючи поділ (розмноження атипових клітин). У цьому він успішно «співпрацює» з лімфоцитами, що призводить до повного руйнування клітин раку і відновлення здорового балансу.

Італійські та грецькі дослідники паралельно вивчали, як впливає введення в раціон великої кількості огірка на стан здорових і хворих на рак жінок, які вживали свіжий огірок у вигляді салатів не менше 3 разів на тиждень протягом 2 років, а контрольні групи цього не робили. Результати приємно здивували. У здорових жінок, які їли багато огіркового салату, ризик захворіти однозначно зменшився — на 40-80% в різних дослідженнях. У онкохворих огіркова дієта гальмувала розвиток новоутворень в середньому на 15%, а окремі пацієнтки з ранньою стадією захворювання і зовсім одужали.

Здавалося б, все просто: для профілактики хвороб частіше їж огірок. Але от невдача: у одних огірках кукурбітацин є в більшій або меншій кількості, а в інших його немає і бути не може. Знову потрібно розібратися.

     

Спробувати листочок на смак

Походження культурного огірка тісно пов’язане з вмістом гіркого кукурбітацину в різних частинах рослини. У дикого предка, який ріс десь в Індії, гіркими були і листя, і плоди. Давні городники мали змогу відбирати і розмножувати огірки, у яких плоди були солодкими, а листя залишалося гірким.

Генетики визначили, що за вироблення кукурбітацину в плодах огірка відповідає домінантний ген Bt, а в листі — домінантний ген Bi. Проведений в давні часи відбір ліквідував з генома огірка перший ген, але не торкнувся другого.

З таким відкоригованим набором генів культурний огірок проіснував досить довго, поки в минулому столітті селекціонери не вирішили продовжити починання своїх давніх колег. Тепер вони зі знанням справи взялися викорінювати другий ген гіркоти. Це їхнє бажання легко зрозуміти: кукурбітацин з листя іноді потрапляє в плоди, і за певних умов його концентрація зростає настільки, що розпізнається нашим язиком як гіркота, котра знижує смакові якості огірків. Вченим вдалося створити сорти, в яких немає гіркоти ані в листі, ані в плодах.

Проте не варто занепадати духом, у сортів та гібридів, які створені в Україні та сусідніх державах більше 10 років тому, здатність накопичувати кукурбітацин залишилась. Визначити його наявність можна навіть у саджанця огірка. Треба відщипнути шматочок листочка і спробувати його на смак. Якщо є гіркий присмак, значить не все втрачено.

Олена САМОЙЛИК. Волинська область.