Шкідливість більшості карантинних бур’янів досить вагома. Вона проявляється, передусім, у зниженні врожайності, засміченні врожаю та погіршенні його якості, перенесенні збудників захворювань та накопиченні шкідників. Особливо небезпечні і на полях, і на городах рослини-паразити: вовчок і повитиця. Саме про них сьогодні й піде мова.
Вовчок належить до сімейства заразихових. Його насіння може зберігатися в ґрунті до 6-10 років. Він паразитує на культурних і дикорослих рослинах, подобаються йому навіть декоративні, овочеві і баштанні культури. В природі зустрічається близько 120 видів вовчка.
Унікальна пристосованість рослини-паразита призвела до створення різноманітних біологічних форм, завдяки чому з’явилися багаторічні, однорічні, дворічні та інші види вовчка.
Стебло 10-50 см заввишки, біля основи потовщене, коричневе. Завдяки кореневій системі він прикріплюється до рослини-господаря і висмоктує усі поживні речовини.
Насіння потрапляє в ґрунт, присмоктується до кореневої системи рослини і починає проростати. Цей процес триває 1,5-2 місяці. Сприяють цьому наявність рослин-господарів, температура повітря більше +10оС і нижче +35оС (оптимальна — 16-25оС) і посушливий грунт.
Вовчок значно знижує врожайність соняшника, зневоднюючи і отруюючи його коріння.
Серед класичних заходів боротьби з паразитом:
+ видалення вовчка до дозрівання насіння, після чого рослини спалюють і закопують;
+ чергування сівозмін протягом 8-10 років;
+ зрошення, бо показники схожості насіння більш високі в сухий період;
+ глибока оранка з оборотом пласту на 30-35 см один раз в 10-12 років;
+ висів кукурудзи кілька років поспіль на одній ділянці провокує проростання 70-80% насіння вовчка;
+ використання провокаційних посівів льону, сої, що стимулюють проростання насіння вовчка, але не уражуються ним;
+ використання мушки-фітомизи (Phytomyza orobanchia), личинки якої харчуються насінням вовчка;
+ використання гербіцидів євро-лайтинг, євро-ленд, які знищують всі можливі раси вовчка в дозі 1,2 л/га.
В Україні за останні 10 років площа ураженого вовчком соняшника збільшилась в 3 рази. В Луганській, Донецькій, Запорізькій областях пошкоджено вже більше 80% соняшника.
Не менш шкодочинною є і повитиця. Вона теж живиться повністю за рахунок рослини-господаря. Від повитиці польової найбільше страждають такі сільськогосподарські культури: віка, люцерна, льон, буряки, морква, цибуля, картопля, тютюн та інші. Крім культурних рослин, паразит уражує численні дикорослі рослини та бур’яни — всього понад 200 видів.
У повитиці є алкалоїди — кускудин та кусталін, які спричинюють отруєння тварин у разі поїдання забрудненого повитицями сіна. У паразита немає ні коренів, ні листя. Його шкодочинність проявляється: на льоні — в руйнуванні волокон (такі стебла погано піддаються біологічному замочуванню, утворюють нерівномірне за забарвленням волокно); на цукрових буряках — знижується вміст цукру на 1–2%; в сіні міститься менше протеїну, воно погано сохне, пліснявіє, його неохоче їдять тварини; ягідні й плодові культури не плодоносять, частково або повністю всихають.
Насіння паразита проростає навесні, утворюючи коротку, тонку нитку, потовщену з одного кінця і загострену з іншого. Товстий кінець прикріплюється до ґрунту, а тонкий обертається спіралеподібно за годинниковою стрілкою в пошуках рослини-господаря. Вибравши жертву, повитиця починає посилено рости, обплітаючи все нові й нові рослини.
Заходи боротьби:
+ в жодному разі не можна висівати на ділянці насіння овочевих, квіткових культур і трав, а також посадковий матеріал картоплі та інших рослин, засмічених насінням паразита;
+ якщо спробувати відірвати повитицю від рослини, до якої вона проросла, все одно залишаться дрібні шматочки стебла, які дуже швидко розростаються знову. Вирвану і зрізану повитицю слід зібрати в кошик або мішок, винести за межі городу і спалити;
+ треба викошувати осередки повитиці обов’язково до початку її цвітіння, захоплюючи 1,5-метрову смугу навколо вогнища не тільки в посівах, але і на вулицях, і уздовж доріг.
Якщо ви побачили обабіч автошляхів, у парках амброзію, повитицю, вовчка чи інші карантинні бур’яни, зателефонуйте нам (048)725-32-32 і ми спільними зусиллями ліквідуємо шкідників.
О.В. ТИНКОВАН, провідний спеціаліст відділу карантину рослин управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.
Жены и дети участников боевых действий имеют право получать некоторые услуги бесплатно. О чем идет…
Хотите получить большой урожай кабачков? Подготовьтесь заранее и выберите правильный сорт.
Уход за близким человеком может повлиять на будущую пенсию. Объясняем, при каких условиях государство относит…
Любимый "Наполеон" можно приготовить даже без лепешек. Обязательно попробуйте этот простой рецепт!
Для миллионов потребителей изменили правила передачи показаний счетчиков. Рассказываем, как передавать показания и почему это…
К середине июня 2026 года все трудовые книжки следует оцифровать. Пенсионный фонд напоминает о требованиях…