Щеплення — то не проста справа

Багато культур несумісні, і дуже часто садівники про це забувають, а потім нарікають, чому щеплення не дає результатів. Так, черешню ліпше щепити у крону сильнорослих вишень. Якщо її щепити в крону черешні, дерево може загинути. Щеплення черешні в крону слаборослої вишні істотно знижує морозостійкість деревини і квіткових бруньок черешні, плоди дрібнішають. Особливо вона несумісна з вишнями, близькими до дикої степової. Погано сумісна черешня також з магалебкою і церападусами (гібридами вишні з черемхою).

Сливу краще щепити в крону сливи. Тільки окремі сорти групи ренклодів (Ренклод ранній, Ренклод Карбишева та інші) можуть бути добре сумісними з абрикосом. Щеплення сливи в крону аличі призводить до щорічного сильного росту пагонів аличі нижче місця щеплення, які пригнічують прищепу. Коли розсадники перейшли на окулірування плодових вище кореневої шийки — це особливо посилило ріст порослі підщепи аличі, яку без кінця (по 100-200 пагонів на дереві) доводиться видаляти. Це свідчить про недостатню сумісність сливи з аличею.

У той же час алича, щеплена в крону сливи домашньої та інших видів сливи канадської, усурійської, китайської тощо, добре з ними сумісна. Алича також часто сумісна з абрикосом, хоч останній краще щепити тільки на абрикос. Але він добре сумісний і з сливою, та ще й іноді стає великоплідним.

ОКУЛІРУВАННЯ — НАЙЛЕГШЕ

Найлегший спосіб щеплення- окулірування в крону. Т-подібний розріз роблять звичайним ножем, але дуже обережно, не врізуючись у деревину, інакше брунька запливе клеєм і загине. Кору можна розсунути нігтями великих пальців, а щиток з брунькою зрізати лезом безпечної бритви. У кісточкових щиток краще зрізувати майже без деревини завдовжки не менше 2 см (на 1-1,5 см нижче і вище бруньки). Вставляти щиток у розріз треба швидко. Щепити краще рано вранці, коли відносна вологість повітря не нижча 60%. Якщо щеплення робити вдень або увечері, коли сухо і дме вітер, то у кісточкових, особливо у вишні й абрикоса, швидко окислюються і буріють відкриті тканини, що негативно впливає на приживлення.
Окулірування вприклад ефективне лише на молодих деревцях, якщо кора доволі товста, ліпше окулірувати звичайним старовинним способом, вставляючи щиток за кору. На кожну гілку для гарантії вставляють через 5-7 см по 2-3 щитки. Обв'язують звичайною плівкою. Окулірувати в крону краще в червні, липні не пізніше початку серпня, якщо дерева добре политі. Важливо, щоб і після окулірування ще не менше 2-3 тижнів гарно відставала кора. Тоді щиток добре обросте калюсом і благополучно перезимує.
Знімати обв'язку краще через місяць, залишивши шматочок плівки вище верхнього щитка, який дозволить вам швидко відшукати у березні верхнє окулірування і зрізати гілку на 0,5 см вище щепленої бруньки, замазавши ранку садовим варом чи несолоним жиром. Одночасно слід видалити всі не щеплені гілки і гілочки.

НА ЧЕРЗІ — КОПУЛЮВАННЯ

Весняне щеплення живцем краще робити на початку березня копулюванням без язичка, бо він сприяє появі камедетечі. Бажано, щоб зрізи на живцях і підщепі були однакової довжини й ширини, але якщо живець трішки тонший, то його низ і один бік мають точно збігатися з камбіальним шаром (шаром клітин між деревиною і корою) підщепи. На живцях залишають по 2 бруньки. Після обв'язування місця щеплення стрічкою з плівки живець слід захистити від висушування вітром, закривши зверху целофановим мішечком, ковпачком з паперу тощо. Знімати це накриття варто тоді, коли під плівкою з'являться перші листочки.

Якщо в крону щепили живці вишні, то на них слід своєчасно обірвати зачатки квіток. Також бажано обірвати бутони на прищепі персика. Знімають обв'язку з живців тоді, коли довжина молодих пагонів, що відростають, досягне 25 см.

СЛИВА

З усіх кісточкових ця культура найменш вимоглива до умов і добре приживлюється з використанням усіх тих способів щеплення, що існують для яблуні. Перш за все, живці сливи рідко взимку підмерзають. Тому заготовляти їх можна як заздалегідь протягом зими, так і весною, до розпускання бруньок. Нарізані задовго до щеплення однорічні живці добре зберігаються у вологому та прохолодному льоху (при 0-4оС). Достатньо їх частково (саму основу) прикопати в пісок чи вологу тирсу, або ж загорнути весь пучок в поліетиленову плівку. Маючи добру вологоутримуючу здатність, пагони сливи за таких умов не підсихатимуть.

Найрезультативнішим і водночас найпростішим є щеплення гілок чи дерев сливи способом «за кору». Розпочинають щепити на початку інтенсивного сокоруху, про що свідчать зазеленілі конуси бруньок, і продовжують до закінчення цвітіння дерев. Саме в цей період кора добре відстає. В умовах Київщини це відбувається з другої декади квітня до другої декади травня. Заклавши живець за кору, проводять найнеобхідніші операції: щільне замотування місця щеплення поліхлорвініловою чи поліетиленовою стрічкою; замащування зрізу гілки і верхівок живців садовим варом або густою масляною фарбою. Можливе використання пластиліну (правда, дає гірший ефект), а ось технічних смол та мастил — неприпустимо.

Тонкі гілки (менше 1-1,5 см) найкраще щепити методом копулювання з язичком. Кращими для цього є ранні зимово-весняні строки. Кваліфіковані садоводи отримують добрі результати і за пізнього (травень місяць) виконання копулювання за умови доброго збереження нерозвинутих пагонів прищепи. При ранніх строках щеплення садовим варом замащуємо лише верхівки щеплених пагонів, а при пізніх — замащуємо повністю.

Якщо щепленню підлягає все дерево сливи, то найдоцільніше на ньому щепити лише сорти сливи, а не різних культур. Це обумовлено тим, що, наприклад, алича має значно сильніший ріст пагонів, і в змішаних щепленнях вона буде сильно затіняти, а то й просто пригнічувати ріст інших культур. Досить практично мати на одному дереві 3-4 і більше сортів. Але, приблизно, з однаковими строками цвітіння та достигання плодів. Можливі й інші варіанти, але вони менш практичні, бо за різних строків достигання багато уваги і часу займатиме збирання врожаю.

Гарною підщепою для сливи є дерева сливи, дрібноплідної аличі, вишні повстяної, абрикоса. Однак не всі сорти мають добру біологічну сумісність з абрикосом. Проявляється це в кволому рості, червоній пігментації листя, слабкому загоєнні, що призводить до відломів у місці щеплення.

АЛИЧА ВЕЛИКОПЛІДНА

Щеплення аличі аналогічне сливі, але його слід виконувати в більш ранні строки. Це обумовлюється наявністю квіткових бруньок на однорічних пагонах, з котрих нарізуються живці для щеплення. А як відомо, квіткові бруньки розпускаються на 6-8 днів раніше. До речі, білі бутони на щепі треба буде якомога раніше вирвати.
Найкраще аличу щепити в крону сливи або аличі-дички. З вишнею повстяною багато сортів аличі не сумісні, до того ж, як і у сливи, матиме місце дрібноплідність. Молоді 2-4-річні дерева сливи та аличі найдоцільніше щепити 3-бруньковими живцями на кожну з вибраних 3-5 гілок. При цьому зріз гілки роблять, відступивши від штамбу на 15-20 см. За таких умов щеплені сорти плодоноситимуть через 2-3 роки. При щепленні плодоносних дерев кількість щеплених гілок значно збільшується. Зрізи слід робити вище і використовувати довші — 6-брунькові живці. Перший урожай за такого щеплення буде вже через рік.

ВИШНЯ ТА ЧЕРЕШНЯ

На відміну від сливи та аличі, щеплення цих культур проходить значно гірше. Позитивного результату можна досягти лище за допомогою кількох методів. Так, для молодих дерев з гілочками до 1,5-2 см у діаметрі підійде копулювання язичком. Дорослим деревам з гілками до 5-6 см більш прийнятний метод в розщіп. В обох випадках мають бути якнайраніші ще до розпускання бруньок, строки щеплення з обов'язковим додатковим захистом щеплених живців від засихання.

У підборі живців вишні та черешні для щеплення є ряд особливостей, нехтування якими дає низький процент приживлювання. Перш за все, ні в якому випадку не використовуйте тонкі (4-5 мм) і короткі (до 15-20 см) однорічні пагони. Майже всі бруньки на них є квітковими, і навіть після приживлювання в щепі не дадуть росту і засохнуть. По-друге, через швидке та раннє пробудження бруньок живці слід заготовляти лише взимку та ранньою весною, з наступним збереженням їх за невеликих мінусових температур (0-2^оС) і нижче (в льоду або морозильній камері). Бо за плюсової температури в погребі (5-6^оС) бруньки вишні, і особливо черешні, починають розпускатись уже в лютому-березні. В результаті — про вдале щеплення можете й не мріяти.

Щеплення товстих (понад 4-5 см) гілок вишні і черешні ускладнюється поганим загоюванням ран і супроводжується значним виділенням камеді. Це сприяє сильному ураженню грибковими хворобами і згодом можливе підмерзання та засихання щеплених гілок.

Тому найефективнішим є щеплення товстих гілок з відповідною попередньою підготовкою, тобто в два прийоми. Перший — роблять сильне коротке весняне обрізування гілок чи всього дерева, з наступним замащуванням зрізів. Наявність здорової кореневої системи та численних сплячих бруньок сприяють появі на обрізаних у такий спосіб деревах сильних, інтенсивно ростучих жирових пагонів. Саме серед них в середині літа за кращим місцем розташування роблять відбір, непотрібні виламують чи вирізають. А на тих, що залишилися, в другій половині липня проводять другий прийом — окулірування 3-5 вічками в основі пагонів, або ще краще — окулірування вприклад. Строки виконання щеплення можуть бути літніми (друга половина липня) або весняними (квітень). В обох випадках молода і товста кора забезпечує добре приживлювання вічок. Але при літньому окуліруванні частина вічок запливає сильно наростаючою корою жировика, а ще більша частина може вимерзнути взимку. Щоб уникнути впливу цих несприятливих факторів, краще робити весняне окулірування, не заглиблюючись в деревину. Після проростання культурних вічок гілка вище них зрізується.

Прищеплюють черешню на сіянцях вишні Грігот остгеймський, Шпанка пізня, Альфа, черешні Драгона жовта, антипка (для степу), а також на клонові підщепи: ЛЦ-52, Гізела-6, ВСЛ-2.

Для зниження крони при щепленні в високорослі підщепи застосовують інтеркалярні вставки. Для цього на корінь дикої черешні або антипки прищеплюють вічко карликової підщепи або звичайної карликової вишні (ВП-1, ЛЦ-52, ВСЛ-2, Гізелла-5, 6, Набелла. Циганка, Н-172, Норд-Стар), а на них після відростання, як правило, на наступне літо, заокульовують потрібний сорт. Всі вище перераховані вставки знижують висоту і товщину дерева без погіршення якості плодів, а з вставками ЛЦ-52, Набелла і Н-172 вага плодів навіть трохи вища, ніж при використанні решти.

АБРИКОС ТА ПЕРСИК

Із-за низької водоутримуючої здатності пагонів ці культури дуже вимогливі до умов зберігання живців та проведення щеплення. Варто лише зрізані пагони залишити не запакованими на нетривалий час, і вони сильно підсохнуть. А використання тільки-що зрізаних, але вже з пробудженими бруньками, знову ж таки, зводить роботу нанівець. Тому вимоги особливі — заготовляти пагони вчасно (лютий-березень), не використовувати тонких (теж швидко всихають), добре запаковувати і зберігати у вологому середовищі за невеликих мінусових температур.

Молоді тонкі гілки цих порід добре щепити копулюванням з язичком лише при найретельнішому захисті живця від висихання, застосовуючи садовий вар чи вузький кульок з плівки. Товсті ж гілки досить ефективно можна щепити лише по аналогії вишні-черешні, попередньо обрізаних весною дерев.
Переважна більшість сортів абрикоси добре приживлюється та росте в кроні сіянців абрикоси, сливи та аличі.

Персик добре росте і плодоносить в кроні сливи, аличі та персика маньчжурського, гірше — на абрикосі. В останні роки широко почали застосовувати для закладки інтенсивних садів персика і абрикоса низькорослі підщепи пуміселект та ВВА-1. З вишнею повстистою персик добре сумісний, має більш стриманий ріст, але і менші за розмірами плоди. Використання терену дає маловтішні результати. Прищеплювати персик можна весною живцем і вічком, перед цим обов’язково живці витримують 2-3 дні в воді, до початку набухання вічок. Щеплення проводять в період сокоруху, коли пробуджуються вічка на підщепі і активно ділиться камбій, зазвичай це вже друга половина квітня. Кращий результат дає щеплення вічком, яке беруть з нижньої, товстої частини живця.

Таким чином, враховуючи вище сказане, особливу увагу потрібно звернути на своєчасну заготівлю помірно товстих пагонів, вміле їх зберігання та вибір придатнішого для культури методу щеплення. Вказані кісточкові культури, особливо вишня, черешня, абрикос та персик значно «примхливіші» при щепленні за королеву садів — яблоню.

Б.М. ГАВРИЛЮК, садовод-експериментатор. с. Княже Снятинського району Івано-Франківської області