Обов’язкові роботи в інжирному садку влітку

Коли мова заходить про агротехніку вирощування, виявляється, що є багато упущень. Від того й такий песимістичний результат. У наших умовах, щоб домогтись успіху потрібно, перш за все, правильно сформувати кущ інжиру. Стисло опишу власний досвід культивування інжиру в умовах відкритого ґрунту на Прикарпатті.

Все починається з вибору сорту

Місцевість вирощування має велике значення у доборі сортів, від яких залежить швидше дозрівання. Для північно-західних областей підходять тільки ранні, такі як Біла фіга, Поморійський, Сірий ранній, Коричневий турецький, Медовий та ряд інших сортів. Для решти областей — вибір набагато більший.

На півдні Одеської області знайомі садівники вирощують інжир взагалі без укриття на зиму, отримуючи гарний урожай смокв. Позаминулої зими, заради експерименту, залишив один кущ. Стовпчик термометра не опускався нижче -15^оС, рослина перезимувала без особливих втрат. Здавалось, можна тільки порадіти. Та ні! Я був розчарований. Кущ інжиру розпочав вегетацію на два тижні пізніше тих, що були під укриттям, відповідно затягнулось формування і достигання плодів. Вони потрапили під перші осінні заморозки. Отож, висновки робіть самі.

У траншеї з тепличкою зверху

Останнім часом аматори почали вирощувати інжир у неглибокій траншеї, над якою напровесні облаштовують тепличку. Це взагалі для заморського гостя — ідеальні умови. Прошу взяти це до уваги. Свої ж кущі висадив без траншеї. У той час ця тема була не надто афішована. Щоб якось виправити ситуацію, з двох сторін насипав невеликий вал землі і нагорнув сапою. При поливі і рідкому підживленні вода не розтікається по городу, а потрапляє у зону коріння, та й проведення укриття на зиму стало набагато зручнішим.

Усі мої саджанці інжиру висаджені під нахилом якомога ближче до землі. У перший рік рослина випрямлюється і піднімається вверх, щоб її зафіксувати забиваю у землю навхрест дерев’яні кілочки. У перші два роки, сформувавшись під нахилом, кущ інжиру так і буде рости. На зиму, зв’язавши гілки докупи, його набагато легше і простіше укрити.

Літом під вагою листя і плодів крона пригинається до землі, щоб запобігти цьому ставлю дерев’яні підпірки.

Формую кущі впродовж літа

Формувати кущі інжиру починаю з травня і впродовж усього літа. Переконавшись, що заморозків уже не буде вивільняю зв’язані докупи гілки. В першу чергу видаляю сухі і пошкоджені. Останню обрізку і формування роблю, коли рослина почала вегетацію. Тоді найкраще видно, в якому вона стані. Вирізаю пагони, які загущують крону, ростуть в середину і вверх.

Інжир цікавий тим, що плоди з’являються швидше за листя. Іноді буває жаль  зрізати гілочку з маленькими плодиками, але задля майбутнього врожаю іноді доводиться так робити, щоб вас не мучило сумління, поставте її на вкорінення. Через деякий час будете мати саджанець.

У червні-липні продовжую формування, вирізаючи неплодоносні і жирові пагони, видаляючи повністю поросль. Залишаю тільки ті, які планую використовувати наступного року для плодоношення або заміни старих плодоносних чи переведення в іншу сторону основних скелетних гілок.

Для заміни вибираю якісні, здорові пагони, котрі ростуть в сторони якомога ближче до землі і фіксую їх. У цей час по всьому кущу прищипую верх гілок. Цим самим провокується формування нових плодиків, збільшення і швидше достигання першого врожаю.

Постійним прищипуванням пагонів над 5-7 листком покращую і регулюю формування куща.

Любить тримати голову на сонці

Нормування врожаю проводжу у липні, видаляючи частину маленьких плодів.

Цим самим «розвантажую» плодову гілку, наплавляючи поживні речовини для достигання тих смокв, що залишилися.

Усі операції на інжирному кущі потрібно проводити з огляду на місцевість вирощування. Кожен регіон має свої кліматичні особливості, на які слід звертати увагу.

Підживлення азотними і органічними добривами з травня по липень залежить від родючості землі. У спеціалізованих магазинах є великий вибір добрив і стимуляторів росту. Я віддаю перевагу органіці, яку отримую із настоїв різнотрав’я. Якщо бути спостережливим, рослина сама підкаже, що їй потрібно.

У районах, де багато сонця і мало опадів мульчування буде на користь рослині.

Посадивши фігове деревце на своїй присадибній ділянці, ви створите невеличкий острівець субтропіків і порадуєте рідних корисними екзотичними фруктами. Якщо зацікавились вирощуванням інжиру – пишіть, телефонуйте, із задоволенням відповім на запитання.

Богдан ГАМОРАК, садівник-експериментатор.

м. Тлумач Івано-Франківської області.