Долина Центр
Самое популярное

Кропивчанка у своєму саду вирощує гладіолуси з усього світу

08 марта 2018 10:15 | №100 0 835 0

Гладіолус пройшов складний шлях від простої, майже непримітної квітки до короля клумб і садів. Він вражає своєю красою, величністю. Ним не можна не захоплюватися. У полоні цієї рослини уже багато років перебуває О.А. Дивляш з м. Кропивницького. Гладіолус — її улюблена квітка. А ще, квітникарка разом з однодумцями створила громадську організацію “Гладіолуси без кордонів”. Тепер українські колекціонери обмінюються досвідом, садивним матеріалом з колегами із зарубіжжя, щороку проводять виставки, демонструючи кращі сорти, перетворюючи місто на кілька днів на справжній квітковий рай. Підтримали починання гладіолусоводів й поціновувачі квітів з м. Олександрія, започаткувавши фестиваль “Скіфська веселка”.

- Ольго Анатоліївно, розкажіть, будь-ласка, нашим чатачам про своє захоплення гладіолусами.

- Перш за все хочу сказати, що любов до рослин, мабуть, передається генами. Мій батько селекціонував кукурудзу. Я змалечку спостерігала за його роботою, допомагала йому. Перші мої гладіолуси були його подарунком. В далекому 1969-му році батько привіз мені з П’ятигорська кілька діток цієї декоративної рослини, котрі ми посадили, а вже наступного літа усією сім’єю милувалися червоними, цегляними, рожевими квітконосами. З часом на моїй клумбі з'явилися помаранчеві, жовті і навіть чорні гладіолуси. Але це поки що не можна було назвати колекцією, оскільки всі гладіолуси були безіменними. Тільки через багато років я змогла повернутися до своїх улюблених квітів і зайнятися ними на професійному рівні.

- Придбання садивного матеріалу — відповідальна справа. Можливо, є якісь тонкощі, секрети (розмір, колір цибулинки). Кажуть, що з великої обов’язково виросте рослина з великим суцвіттям - чи так це?

- Бульбоцибулини гладіолуса реалізують спеціализовані магазини, садові інтернет-магазини за прайсами чи рекламними буклетами, колекціонери за каталогами або продають на ринку квітникарі-аматори. Які бульбоцибулини варто придбати? Товарна цибулина має бути ювенільною, тобто вирощеною з дітки. Такі цибулини суттєво відрізняються від тих, які вже квітнули: вони мають кулясту або діжкоподібну форму із маленьким денцем, очищена від покривних лусочок бульбоцибулина гладенька на дотик. Не варто купувати плоскі, дуже великі цибулини із денцем діаметром понад 2 см – вони не дадуть вам повноцінного цвітіння, навіть більше того – ця стара цибулина за рік може взагалі не зійти. Якщо магазини зазвичай продають цибулини 1-го розбору (діаметр 3,1 см і більше), то колекціонери пропонують садивний матеріал від 1-го до 4-го (найменшого, 1,0-1,5 см) розбору. Та не варто через це перейматися: дійсно, велика бульбоцибулина зацвіте у зазначений термін й дасть повноцінне суцвіття, хоча найпишніше цвітіння її настає на другий рік росту. Однак, маленькі цибулинки теж квітуватимуть, тільки у пізніші строки – наприкінці серпня – у вересні. Іноді при настанні прохолодної погоди цвітіння може бути найбільш вражаючим. І ще одна перевага дрібних цибулинок – вони краще за крупні адаптуються до вашої ділянки.

- Чи можна за кольором цибулинки визначити приблизне забарвлення майбутнього цвіту.

- Так, можна сказати, що переважна більшість бульбоцибулин мають забарвлення, що певною мірою відображає колір квіток гладіолуса. Але й тут бувають виключення з правил: наприклад, сорт ЧУРАЇВНА 520-С-СГ (В. Патоки) (цифра 20 у записі шифру сорту означає, що гладіолус належить до групи сортів із палевим та помаранчевим забарвленням) має світло-малинову бульбоцибулину, але пелюстки на квітконосах світло-палеві. Тому, на мою думку, надійніше дбати про сортову чистоту колекції, ніж покладатися на те, що за кольором бульбоцибулини ви вгадаєте сорт!

- Тепер про Вашу колекцію. Які сорти Ви ніколи не проміняєте на інші? Можливо, є й такі, що Вам не сподобалися, чи не розкрилися на повну силу? Яким повинен бути сорт, аби Вам сподобатися?

Звісно, у мене є сорти-улюбленці, наприклад (пишу «наприклад», тому що із кількох сотень сортів у колекції важко перелічити усі улюблені): Іржі Вацлавік, Олімпія, Адоніс, Кармен, Румбурак, Ананда, Нерінга, Мадонна, Нордж Меморі, Барбі, Україно моя, Душа моя, Мефістофель, Арабська ніч, Романтика, Мамин рушник, Модра Рзека, Австралія, Жемчужина дракона, Осінній поцілунок. Вони гарно ростуть на моїй ділянці, мають довге пишне суцвіття, тримають велику кількість одночасно відкритих квіток. Також віддаю перевагу сортам з ексклюзивним забарвленням й формою квітки. Вимоги або уподобання сорту колекціонером або аматором відрізняються від вимог квітникарів, що вирощують гладіолуси на зрізку. Останні віддають перевагу сортам з промисловими параметрами. Вони, як правило, мають високі ростові стандарти, але не мають високодекоративних якостей, а саме: складчасто-гофрованих, супергофрованих квіток з мереживною або із зубчиками оцвітиною, широкої кольорової гами, що притаманне колекційним сортам.

Щодо сортів: буває таке, що навіть дуже старий, усім добре відомий сорт із звичайним дизайном може вражати квітуванням, гарно рости й розмножуватися, мати гарне здоров’я, а суперновий – давати погане цвітіння, ріст, бути хворобливим. І тут очевидна перевага першого над другим й відповідь на питання, від яких сортів гладіолусовод відмовиться, а які буде роками тримати у колекції.

Добавить комментарий

Добавить комментарий

Соблюдайте правила комментирования. При несоблюдении, Вы можете быть забанены.

Если Вам надоело каждый раз вводить капчу – потратьте один раз две минуты и станьте полноправным участником соцсети "На пенсии", а главное комментируйте, без всякой капчи, сколько хотите.

Loading...
Загрузка