Долина Центр
Самое популярное

Вирощування жимолості від "А" до "Я"

05 марта 2018 23:20 | №100 0 785 0

У жимолості їстівної безліч переваг над іншими ягідними культурами. Так, вона радує найпершими плодами в сезоні, щорічним щедрим плодоношенням, яке не залежить від погодних умов, невибагливістю до кислотності ґрунтів, раннім вступом у плодоношення. Єдиний недолік - брак інформації.

Добре почувається у тіні

Культура у садівництві відносно молода, її вирощують усього якихось там 100 років. Культивувалась практично у північних та центральних регіонах Росії, в досить суворих кліматичних умовах. Звідти й поширюється по світу досить швидкими темпами. Також ведеться селекційна робота і в Україні, Канаді, Японії, Ірландії та інших країнах. Та все ж таки в лідерах - Росія. За моїми підрахунками з 1980 року (тоді я вперше прочитав про жимолость, як молоду культуру, що проситься до нас у сад) вийшло чотири покоління селекції цієї дивовижної культури. З кожним із них збільшувалася розмір ягід, врожайність та покращувались смакові якості.

Свою першу жимолость посадив у 1986 році. Тож за ці роки у моїй колекції зібралось близько сотні сортів. І я хочу поділитись своїми напрацюваннями по вирощуванню.

Почати хочу з висновків світових біологів по біохімічному складу ягід. У плодах жимолості міститься 12,4-17,3% сухої речовини, в т.ч. 0,5-1,0% цукрів (глюкоза, фруктоза, галактоза, сахароза), 1,5-4,5% органічних кислот (лимонна, яблучна, янтарна, щавлева). Серед вітамінів виявлені аскорбінова кислота, провітамін А, B1, В2, В9, комплекс р-активних поліфенолів. У плодах присутні калій, фосфор, кальцій, натрій, магній, залізо, кремній, мідь, цинк, йод, дубильні і пектинові речовини.

З трьох років видаляю половину куща

Дійсно, більш ранньої ягоди у відкритому ґрунті за жимолость немає. Надранні сорти достигають у середині травня. А завдяки різноманітності сортів, свіжими ягодами можна ласувати до кінця липня. Пізні весняні приморозки ніколи не шкодять урожаю. Для щорічного високого плодоношення обов’язковий полив (краще крапельне зрошення), мульчування (найкраще перегній - скільки не дай, ніколи не буває багато), і найголовніше - обрізка.

З 3-річного віку використовую так звану важку обрізку. Видаляю половину куща, також під зріз йдуть гілки, які лягають на землю або труться між собою. Важливо добре висвітлити кущ, аби кожна гілка провітрювалась. Важка обрізка стимулює ріст нових сильних приростів на рослині та швидке наливання товарних ягід. На молодих пагонах закладаються кращі плодові бруньки, а ще їх у кілька разів більше, ніж на старому гіллі. Якщо кущі не проріджувати, вони сильно загущуються, в десятки разів зменшується врожайність, плоди дрібні, гіркі.

Від засухи саджанці гинуть

Свою жимолость вирощую на двох садових ділянках. На одній з них кислі ґрунти з високим рівнем залягання ґрунтових вод, на другій - нейтральні. На обох - рослини гарно почуваються.

У жимолості перехресне запилення, тож для вдалого плодоношення рекомендовано висаджувати щонайменше три різні сорти. Але моя порада: 5 і навіть більше.

Перші роки молоді саджанці потрібно захистити від механічних пошкоджень - обгородити. Загинути вони можуть лише у двох випадках: якщо випадково зламати через малий розмір саджанець або від засухи, рідких поливів у перший рік життя. В областях, де випадає багато снігу, потрібно на зиму їх прикривати, наприклад, перевернутим відром чи горщиком, щоб сніг при таненні та спресовуванні весною не зламав молоді пагони.

Ягоди можна споживати дітям з ранніх років, матерям, що годують груддю. Перевірено на моїй родині. Незважаючи на кисло-солодкий смак, ці плоди дуже полюбляють діти. Мої онуки ласували жимолостю з однорічного віку і в досить великих, як на цей вік, об’ємах. Певна річ, привчати потрібно поступово, з кількох ягід. Алергія не спостерігалась.

Усі мої насадження жимолості розміщені майже у повній тіні дерев і вирощуються як ущільнююча культура. Це дозволяє з однієї площі збирати декілька врожаїв. Якщо почитати рекомендації російських колег, то вони радять висаджувати рослини на відкритому сонці. До речі, деякі вітчизняні садівники повторюють те саме. Але враховуючи велику різницю у сумі активних температур, культивування жимолості на сонці в Україні - протипоказано.

Маленькі живці - велике коріння

Розпускається, цвіте, росте, зріє врожай в дуже стислі строки, до кінця травня молодий приріст повністю сформований та майже у всіх сортів визрілий. У цей період не всі дерева ще набрали свою вегетативну масу. І світла цілком вистачає для вегетації північної гості. У подальшому сад захищає від сонячних опіків кущі жимолості. А у більшості сортів листопад починається уже на початку серпня. Дуже важливо у цей час проводити поливи. Якщо цього не робити, з осінніми дощами кущі прокидаються як після зимівлі і відразу ж викидають бутони. У такому випадку значна частина майбутнього врожаю втрачається. Особливо це стосується надранніх та ранніх сортів.

Розмножити жимолость можна дуже легко за допомогою зелених та здерев’янілих живців, вкорінюються вони без особливих зусиль. Живці нарізаються по 5-15 см, висаджуються у холодні парники з легким субстратом, або восени просто на грядку. Зволожувати щоденно. Цікаво - коротші живці завжди дають краще коріння.

У багатьох описах сортів вважають недоліком осипання ягід при дозріванні. Помітив, що при регулярному поливі ягоди практично не осипаються. І насамкінець - за останні декілька років з’явилися сорти жимолості 5 покоління. Висока врожайність товарних ягід та ще одна характерна відмінність від інших - розтягнутий період плодоношення і вегетації.

В’ячеслав ФРАНЦІШКО, садівник-експериментор.

м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області.

Добавить комментарий

Добавить комментарий

Соблюдайте правила комментирования. При несоблюдении, Вы можете быть забанены.

Если Вам надоело каждый раз вводить капчу – потратьте один раз две минуты и станьте полноправным участником соцсети "На пенсии", а главное комментируйте, без всякой капчи, сколько хотите.

Loading...
Загрузка