Сьогодні уже нікого не здивувати вирощуванням цитрусових на підвіконні. Екзотичні рослини прикрашають та радують запашними плодами не один будинок та квартиру. Більшість таких культур потребують немало знань та часу для досягнення хороших результатів. Я хочу загострити вашу увагу на сорті лимону Пандероза. На мій погляд, він найневибагливіший із усього цитрусового братства до умов вирощування та агротехніки.
З легкими нотами грейпфруту
Пандероза — гібрид лимону з цитроном, але більшість вважають його лимоном. Плоди дуже великі, у моїй практиці — від 600 г до 1 кг і навіть більші. Смак значно ніжніший, ніж у лимонів, щось середнє між лимоном та грейпфрутом. Це через те, що лимонної кислоти у плодах дуже мало, а от вітаміну С більше, ніж у лимонах. Смакувати можна навіть без цукру. Плоди мають товсту шкіру — 1-1,5 см. У кожному є насіння, але воно усе зібране у центрі та при вживанні легко видаляється.
Розмір деревця усі описують, як компактне і невелике, але я вирощую Пандерозу понад 20 років і можу запевнити, що розмір дерева прямо пропорційно залежить від розміру горщика. Моя рослина росте у 100-літровій посудині і сягає в висоту понад 2 м (могла б і більше — не дозволяє простір).
Вперше я побачив цей гібрид у свого товариша наприкінці 80-х років. Він вирощував лимони в опалювальній теплиці, у ґрунті. Дерева були висотою 3 м. Пишність цвітіння та врожайність вражали. Але у продажу потерпів невдачу. На ринку його цитруси обходили стороною, чути було лише коментарі: «Це лимони з Чорнобиля», або «Чим ви їх годували?». Мене це аж ніяк не злякало і не зупинило. Я придбав Пандерозу. За всі роки вирощування цього сорту жодного разу не пошкодував.
Найневибагливіший сорт
Чому саме цей сорт? Почну з того, що він легко розмножується. Живці добре вкорінюються. Зацвітають на другий рік, іноді — навіть у перший. Цвітіння дуже пишне, але проріджування зав’язі робити не потрібно. Рослина сама залишає стільки, скільки може «прогодувати». Квіти зібрані у китиці, зав’язується, як правило, одна найбільша. Тож решта зривається та сушиться. Потім можна додавати невелику кількість до зеленого чи чорного чаю. Пелюстки квіток надають неповторний аромат напою.
Після цвітіння плоди ростуть та дозрівають протягом 9-10 місяців та на новорічні і різдвяні свята радують смачними плодами.
Пандероза чудово себе почуває як з південної, так і з північної сторони. Горщики з рослинами можна розміщати на підвіконні або на підлозі біля вікна, все залежить від розміру лимона. Підживлення проводжу 1 раз на рік, весною. Знімаю верхній шар (10 см) старого земляного субстрату та замінюю таким самим об’ємом перегною. Полив помірний, по мірі підсихання ґрунту.
У літню спеку горщики ставлю на підставку та відсуваю від вікон. Кілька разів на тиждень обприскую деревце водою, після цього кімната наповнюється приємним лимонним ароматом. До 5-річного віку цитруси потребують щорічної пересадки у більші горщики. Якщо є можливість мульчувати перегноєм, то компоненти у субстраті не такі важливі. З одного вікна легко можна отримати 5-10 кг вітамінних плодів.
В’ячеслав Францішко, садівник-експериментатор.
м. Кам’янець-Подільський, Хмельницька область.
