Самое популярное

Що за фрукт - мушмула?

05 мая 2016 17:54 | №100 0 561 0

Мушмула германська у моєму саду, відносно, молода культура. Шість років тому мене познайомив з нею Чередник Борис Іванович з Дніпропетровщини, подарувавши два саджанці цієї дивовижної культури. Так до мене потрапили сорт Сочинська та відібраний із сіянців Сочинської сорт Домашня з більшими плодами, ніж у попередньої. В наступному році деревця вже порадували першими плодами. Через брак інформації не знав, як і коли правильно споживати плоди. Тож почав вивчати історію цієї культури в Україні. В який раз підтвердився вислів: «Усе нове - це добре забуте старе».

Гниленьке яблучко

У 18 столітті ця культура була поширена майже по всій території теперішньої України. Найбільше у південних областях та Криму. Зустрічалася і в більш північних регіонах - на Київщині, Чернігівщині. Вирощувалась, переважно, у панських садибах, знана як Чишкун, у простонародді мушмулу називали «Гниленьке яблучко».

Мушмула германська, відносно, невисоке плодове дерево. З невеликими габаритами, близько 4 м заввишки та до 2,5 м в ширину. Коренева система поверхнева і добре розвинена. На гілках окремих сортів можуть бути невеличкі колючки. Є сорти і зовсім без колючок. Листя дуже гарні, мають еліптичну форму і розташовані спірально. Залежно від різновиду рослини можуть бути і зубчастими, і загостреними, і тупими. Зверху листя має темно-зелене забарвлення, а знизу (на зворотній стороні) воно білясте і покрите легким пушком. Молоде листя опушене з обох сторін.

За смаком нагадує мармелад

З квітня по травень мушмула германська розквітає великими білими і ароматними квітками, тривалість цвітіння від 3 до 5 днів. Згодом дозрівають плоди, м'ясисті, за формою схожі на яблуко або на грушу. Довжина мушмули становить близько 3 см, у деяких різновидів може досягати і 7 см. Стиглі плоди стають жовтуватого або буро-червоного кольору з коричневою м'якоттю. Усередині знаходяться п'ять твердих насінин. Свіжі плоди мушмули германської тверді і кислі, злегка терпкі. Вони придатні до вживання в їжу тільки в підмороженому стані, або після тривалого зберігання. При цьому вони стають солодкими і м'якими, але набувають зморшкувату структуру і зменшуються в об'ємі.

Збирають плоди в жовтні-листопаді. Можна залишати їх на дереві до самої весни, а взимку ходити по саду і ласувати смачними ягодами. Проте найкраще зібрати плоди до морозів. Розстелити не товстим шаром та зберігати у прохолодному місці. З середини до кінця зими плоди поступово дозрівають. Змінюючи при цьому забарвлення на більш темніше. Якщо хочеться раніше поласувати смаколиками, потрібно заморозити їх у морозильнику на кілька днів.

За консистенцією м’якоть плодів нагадує мармелад (у східних країнах мушмулу називають мармеладним деревом). За смаком це щось подібне до айви з яблуком.

Плоди поліпшують травлення

МушмулаЗа дослідженнями біологів різних країн, користь від фруктів мушмули обумовлена багатим складом мікроелементів і вітамінів. З огляду на це, рекомендується включити ці плоди в раціон харчування людям, які страждають від гіпертонії, діабету і астми. Корисний фрукт при лікуванні захворювань серця і судин. Крім цього, плоди сприяють виведенню каменів з нирок. При регулярному споживанні цих фруктів поліпшується травлення.

До складу входить досить багато аскорбінової кислоти, яка допомагає зміцнити імунітет. Завдяки великому вмісту дубильних речовин, плоди мушмули мають бактерицидну дію. Крім цього, їх використовують як кровоспинний і протизапальний засіб. Є в мушмулі і пектин, який очищає організм від продуктів розпаду і виводить «поганий» холестерин.

Ще варто сказати, що плоди мають здатність нормалізувати тиск. Завдяки цьому знижується ризик виникнення інсультів та інфарктів. Є в мушмулі органічні кислоти, які сприятливо позначаються на діяльності печінки, нервової системи. Плоди поліпшують роботу залоз внутрішньої секреції.

Росте у спартанських умовах

Агротехніка вирощування - нескладна. Як і для багатьох інших садових, рекомендовано легкі поживні лужні ґрунти, сонячне, захищене від вітрів місце. У моєму саду все навпаки: ґрунт важкий, кислотність висока, постійні вітри, через брак місця мушмула росте у напівтіні. Умови спартанські, але результат вражає. У перший рік посадки, взимку були морози нижче -30оС, проте рослини вистояли без всяких пошкоджень. Через два роки, у травні, «на міцність» їх перевірив нічний заморозок (-6оС). Постраждали лише молоді зав’язі та квітки, жоден листок, жоден молодий пагін мороз не пошкодив. За шість років вирощування не помічав на деревах шкідників та хвороб. Рослини радують щорічним багатим врожаєм. В перспективності цієї культури не сумніваюсь. Виділив у своєму саду під мушмулу германську цілу алею, для якої зібрав з різних куточків земного шару десяток сортів. Пошук триває… Своїми спостереженнями в подальшому буду ділитись з читачами.
Посадивши дерево мушмули на своїй садибі, ви не тільки зміцните імунітет своєї родини, але й поповните гаму смакових відчуттів.

В’ячеслав ФРАНЦІШКО, садівник-експериментатор. м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області.
 

Добавить комментарий

Добавить комментарий

Соблюдайте правила комментирования. При несоблюдении, Вы можете быть забанены.

Если Вам надоело каждый раз вводить капчу – потратьте один раз две минуты и станьте полноправным участником соцсети "На пенсии", а главное комментируйте, без всякой капчи, сколько хотите.

Loading...
Загрузка