Зараз в Україні врожайність картоплі на присадибних ділянках ледь сягає до 150 кг з однієї сотки. Це не дуже втішні показники і, як завжди, в низькій врожайності звинувачуємо неврожайний рік, відсутність дощу або неякісний насіннєвий матеріал. Але спочатку нам необхідно розібратися в собі: що ми зробили для того, аби мати гарний врожай. І так, із року в рік працюємо з думкою «чим більшу площу виділимо під картоплю, тим більший буде врожай». Аби кожен господар міг збирати понад 400 кг з сотки, давайте розберемося в наших помилках.
Причини поганого врожаю
Почнемо зі збору. Чомусь в кінці літа господарі чекають, щоб бадилля картоплі повністю висохло на всій ділянці до голих стебел і лише тоді починають його косити (іноді, окрім бур’янів, вже нічого немає). Тільки-но сьогодні викосили, завтра зразу ж хапаємося за лопати і плуги — а це помилка. Косити бадилля потрібно, як мінімум, за 10 днів до збору врожаю.
Зібравши бульби до купи (білу, червону, жовту, рожеву; ранню, середньостиглу чи пізню картоплю), не витримуємо до 3 тижнів в темному приміщенні, поспішаємо занести у підвал, де висипаємо все в одну купу. Прийшла весна. Починаємо перебирати бульби і дивуємося, чому так багато гнилих. За кілька днів до посадки (а інколи і за день) виносимо під хату чи у веранду прямо в мішках. Не прогріту та не яризовану, вироджену, не оновлену висаджуємо в грунт аж на травневі свята, коли вже настають спекотні дні.
В період вегетації боремось з колорадським жуком, а про хворобу фітофтороз забуваємо, хоча грядки з томатами обприскуємо, на картоплю чомусь бракує часу, а це великий недобір врожаю. Викопавши картоплю чи інші овочеві, не висіваємо одразу сидерати. Потім переживаємо, чому на городі хазяйнують дротяники, личинки хруща та земелька хворіє нематодою, яка забирає велику частку врожаю. Восени швиденько до морозів оремо землю та залишаємо її рідну зустрічати морози. А весною знову ж на тому самому місці висаджуємо картоплю. Про який врожай може йти мова!
Причинами низької врожайності є:
- неякісний посадковий матеріал;
- неправильна підготовка, а часто і відсутність її;
- посадка на одній ділянці із року в рік;
- пізня посадка;
- недостатній догляд під час вегетації;
- пізній збір врожаю (коли картопля набере в себе всі хвороби та віруси);
- нехтування вирощуванням сидератів (жито, біла гірчиця, люпин, олійна редька) для оздоровлення землі;
- відмова від калібрування та озеленення насіннєвої картоплі з осені перед занесенням у підвал або весною за 3-4 тижні до посадки.
Дезинфікуємо і озеленяємо
Запорука високої врожайності — це, насамперед, якісне насіння високої репродукції. Обов’язково у своїй колекції потрібно мати ранні, середньостиглі та пізні сорти. Трапляються роки, коли добре родять ранні, а пізні — гірше, або навпаки. У 2010 році у багатьох господарів (особливо у тих, хто саджав картоплю пізно) пізні сорти показали невтішний результат. Насіннєву картоплю бажано придбати восени (у кого є підвали) у перевірених картоплярів-аматорів, інститутах картоплярства та в селекційних опорних станціях, котрі є в кожному обласному центрі. Придбана у цей час картопля має багато переваг. З осені, до занесення у підвал, ви самі можете помити її (якщо невелика партія), продезинфікувати, озеленити і покалібрувати по фракціях.
Як не дивно, картоплю потрібно мити. Після миття обов’язково дезинфікують у розчині марганцю протягом 5 хвилин. 2011 рік у погодньому плані був нестабільним: то пекло сонце, то заливало дощами. Для розвитку фітофторозу картоплі це дуже сприятливі умови, тому обов’язково потрібно продезинфікувати насіннєву картоплю — куплену чи вирощену на своїй ділянці.
Важливий фактор у підготовці насіннєвих бульб — озеленення. Ще краще, коли ця процедура проведена до занесення «другого хліба» у підвал. Дуже дивно, коли господарі весною, перебираючи садивну картоплю, відбраковують ту, що трішки позеленіла. Це дуже велика помилка — без вагань висаджуйте її в землю. Якщо насіннєва картопля озеленюється з осені в тіні, а не на сонці, то у неї накопичується багато солоніну. Таку картопельку гризуни не мають бажання смакувати, а швидкість проростання та врожайність збільшуються. Озеленені бульби треба зберігати у підвалі не у купі, а у пластикових чи дерев’яних ящиках невеликого об’єму.
Раніше викопаєш — виграєш
Під час відбору картоплі на насіння дуже важливо калібрувати її по фракціях. Якщо у вас бульби високої репродукції, тобто еліта, то навіть дрібна фракція дасть чудовий врожай. Бульби вагою до 40-50 г треба класти в ямку по дві штуки, вагою по 60-90 г — по одній.
Картоплю, яка важить більше 120 г, після місячного пророщування розрізаю на дольки з одним або двома вічками за 3 дні до посадки та кладу по 3-4 в одну лунку. Під час збору врожаю з одного куща викопую по 3-4 бульби великої фракції, від 200 до 600 г вагою, дрібної та середньої майже немає (це при посадці різаних дольок). Тепер ви можете порахувати врожай з вашої сотки, якщо в середньому на цій площі можна посадити до 500 кущів.
Коли заготовляємо насіннєву картоплю зі своєї ділянки, то головне — вибрати її з кращих по врожайності кущів. Постарайтеся не затримуватися з графіком копання картоплі на насіння. Чим довше вона «сидить» у землі, тим більше накопичує інфекції. У врожайності ви трішки програєте (так як вона ще могла збільшитися в масі), але у вас буде чудовий садивний матеріал.
Я проводив експеримент: викопував бульби для садіння з кращих кущів рівно через 30-32 дні після початку цвітіння — отримав чудовий насіннєвий матеріал.
За тиждень-півтора потрібно викосити ділянку та зразу забрати з городу бадилля. Дбайливий господар при зборі врожаю одразу висіває сидерати. До зими вони дадуть хорошу зелену масу, а коріння розпушать та оздоровлять землю. А якщо сидерати ще й перезимують на ділянці, то і грунт не дуже промерзне.
Весною, за місяць до посадки, виносьте насіннєву картоплю для прогрівання та пророщування. Якщо ви знайшли у підвалі бульби, на котрих з’явилися тонесенькі та довгі кільця, краще їх вибракувати — це вироджений сорт, який в жодному разі не треба висаджувати. Перших 10 днів бажано підтримувати в приміщенні температуру до +20оС, щоб дружньо пробудилися всі вічка. Далі пророщування можливе при меншій температурі, наприклад, на веранді.
Якщо з осені вам не вдалося озеленити картоплю, то не пізно це зробити за місяць до садіння.
Бур’яни знищать… граблі
Важливо не затягувати з терміном висаджування. Забудьте про травневі свята — це вже пізно! Як тільки земля на ділянці прогріється до +5оС (це десь середина квітня), час брати до рук лопату і йти на город. При такому садінні картопля встигає пройти фазу бульбоутворення до початку спекотного літа. На травневі свята картопелька на вашій ділянці вже має дати перші сходи.
Не варто висаджувати картоплю загущено, міжряддя має бути, як мінімум, 60 см, тому що на врожайність впливають фотосинтез листа, сонце, повітря, добре провітрювання та вода. Чомусь завжди кращі врожаї дають рослини, розташовані у крайньому ряді, а в середині ділянки, навпаки, врожайність менша. Чим більше сонця забирає лист картоплі, тим кращий врожай, чим менше бур’яну на ділянці, тим кращий врожай.
Головний інструмент для боротьби з бур’янами в мене — граблі. Через 5-7 днів після посадки (іноді раніше) потрібно пройтися по всій ділянці граблями. Картопля ще не зійшла, а граблі знищують початкові корінці бур’янів. Через пару днів цю процедуру варто повторити — і так три рази.
Важливу роль відіграє післясходове мульчування картоплі соломою. Цей метод пригнічує бур’яни та прикриває землю від перегрівання. Якщо грунт нагрівся більше, ніж 30оС, то бульбоутворення припиняється, а під мульчею врожаю не страшна така спека.
Чомусь при вирощуванні помідорів ми обов’язково тримаємо на контролі появу фітофторозу, окроплюємо рослини. Але ж ця хвороба уражує і картоплю. Вона забирає до половини врожаю, а то і більше. Як мінімум 2-3 рази, з інтервалом в 10-14 днів, потрібно провести обприскування картоплі проти фітофторозу. Як кажуть, хворобу краще попередити, ніж потім її лікувати. Я проводжу перше окроплення одразу після підгортання картоплі, потім, якщо стоїть дощова погода, повторюю через 7-8 днів, якщо сонячна — через 14 днів. Це дуже важливо. Боріться із фітофторою і будете з врожаєм.
Оздоровлювати краще з осені
Кожен господар щорічно може оздоровлювати свій садивний матеріал, потрібно трохи терпіння та бажання. Картоплю розрізають на частини з одним або двома вічками та висаджують розсадним способом. До речі, різання бульб допоможе у ситуації, коли елітного матеріалу придбано мало, а посадити хочеться більше. Восени на помитій, продезинфікованій та озелененій з осені картоплі робимо поперечні надрізи на глибину до 15 мм (по екватору).
Окільцьовані бульби через 7-10 днів заносимо у підвал на зберігання. Надрізи стимулюють проростання ростків по всій площині. Це властиво картоплі великої фракції та з розміщенням вічок по всій поверхні. Для бульб, де вічка розміщені тільки в головній частині, метод окільцювування не дає позитивного результату. Можна проводити окільцювання і при весняному винесенні картоплі з підвалу, але за однією умови, якщо вона не почала проростати. Тому краще спробувати восени за 7-10 днів до занесення у підвал.
Важливу роль під час вегетації відіграє листове підживлення, хоча б два рази за сезон. Для цього потрібно мати бочку. Заповнюємо її кропивою, чистотілом, додаємо коров’як, старе варення, заливаємо водою та витримуємо 1-1,5 тижні і цим настоєм обприскуємо листя. Також у цей розчин для підсилення ефекту можна додавати молоко (на 10 л настою до 200 мл молока), допомагає таке поєднання і у боротьбі проти колорадського жука. Останні два роки картоплю підживлюю препаратом біоглобін.
Дуже добре у мене на ділянці зарекомендували себе такі сорти, як Каменський, ранній Лебедєвої, ранній врожайний Серьогіної, Спірідон, Губернатор, Метеор, Ірбітський, Чорний барон, Чудесник (з фіолетовою м’якоттю), Гурман (з фіолетовою м’якоттю) Іван-да-Мар’я, Рання роза. Багато років поспіль мене не підводить чудовий врожайний надранній сорт-нелегал Кіранда (китайська рання Давидова). Не можу не згадати про чудовий середньоранній польський сорт Тайфун.
Нагадаємо, раніше ми розповідали про кольорову картоплю.
Василь Крутофіст, картопляр
